Смугасте життя

    Чудове екологічне свято - Міжнародний день тигра відзначають у всьому світі 29 липня.

    Тигр - це один з найбільших хижаків з сімейства кішок. Значення слова «тигр» дослівно перекладається з давньогрецької мови як «швидкий, гострий». Своїми розмірами тигр поступається тільки ведмедям - білому і бурому. 

    Тигр вражає яскравістю забарвлення -  помаранчевим у чорну смужку. Але в природному середовищі смуги прекрасно маскують. У високих травах і чагарниках тигр стає майже невидимим, щойно він застигне в нерухомості.

    Тигрів недаремно називають смугастими кішками. Кількість смужок на їхній шкурі може досягти 100. Смуги в кожного тигра свої, унікальні, як відбитки пальців: двох тигрів з однаковими смужками зустріти неможливо. А смужки на лобі тигра нагадують китайський ієрогліф «король». Тому якщо лева називають царем звірів, то тигра можна назвати королівською кішкою.

    Хвіст у тигра теж смугастий, із темним кінчиком. Темних кілець на хвості зазвичай 10, але буває і 11, якщо хвіст надто довгий.

    Пазурі досягають  10 сантиметрів завдовжки – з них не вирвешся!

    Задні лапи тигра довші за передні – це дозволяє йому стрибати аж на 10 метрів!

    На задній стороні кожного вуха у тигрів є біла кругла пляма. Це оманливі «очі» - вони відволікають та обмаюють пильність інших тварин. У траві здається, що тигр напоготові й уважно дивиться довкола.

    Всі кішки вміють плавати, хоча більшість із них тримається від води подалі і підходить до неї, лише аби напитися. Але тигр купається заради насолоди. У задушливих і спекотливих джунглях тигри годинами сидять або лежать у воді озерця чи річки, насолоджуючись прохолодою.

    Чорні смуги є й на шкірі тварини – шерсть відростає відповідно до початкового малюнка, якщо тигра поголити, А ось у свійських смугастих і плямистих амурчиків колір шкіри не відповідає малюнкова на шерсті.

    Є ще одна відмінність тигра та кота: очі. У котиків зіниці щілинні, і звужуються вертикально. У тигра зіниці круглі.

    Тигренята народжуються сліпими й зовсім безпорадними. І майже рік їм потрібен, щоб навчитися справі життя – вистежувати та ловити здобич. Проте вони залишаються з матір’ю до двох років. Ось чому іноді біля здобичі збирається три чи чотири тигра. Тигри, що підросли, розходяться хто куди й далі живуть кожен на своїй території, подалі один від одного.

    Про тигра вигадали безліч легенд. Одна з них розповідала про «примару джунглів» - білого тигра. Ця легенда стала билицею. Якось в Індії мисливець знайшов лігво з чотирма тигренятами. Одне з них було біле. Але альбіносом це дивовижне звірятко не вважалося, оскільки очі в нього були не рожеві, а блакитні, і шерсть не чисто-біла, а з коричнево-сірими смужками. Сьогодні білі тигри вже не є надзвичайною рідкістю. Їх, зрозуміло, не зустрінеш у джунглях. Виведені людьми, вони перестали бути частиною дикої природи. Їх можна побачити у зоопарках.

    Хоч як це сумно визнавати, але сьогодні тиграм загрожує зникнення і їх занесено до Червоної книги. Браконьєрство та вирубка лісів – найбільше лихо для цих красенів.

    Цих тварин охороняють у природних парках та заповідниках. У зоопарках сьогодні живе майже вдвічі більше тигрів, ніж у природі. Полювання на тигрів заборонено у всьому світі.

    Подивись пізнавальні відео про тигрів:

Дитина і вогонь

    Через необережне поводження з вогнем дитина може влаштувати пожежу, що нашкодить навколишньому середовищу і може нести загрозу для життя всіх довкола.
    Для того, щоб розповісти правила протипожежної безпеки, не потрібно багато часу. Якщо регулярно говорити на такі теми під час прогулянок чи виконання справ удома, при користуванні газом чи електроприладами, дитина швидко вбере у себе потрібну інформацію.. Тому про те, як діяти у тій або іншій проблемній ситуації, повинні розповісти батьки. Що саме треба пояснити дитині у першу чергу, легко визначити, виконавши з нею нескладний тест. Не хай у вас все буде добре!

    Подивиться повчальні мультфільми:

Диво-птах

     «Корона» з пір’я на голові, довгий шлейф із пір’їн позаду  - гордо тримаючи осанку, виходить павич на галявину.
    Зустрічаються вони в Індії, Пакистані, Шрі-Ланки та деяких країнах Південно-Східної Азії. Живуть павичі в джунглях або ж лісах, зарослих густими чагарниками.

    Хто так пронизливо нявчить? Павич! В Індії ці крики трактують як заклинання дощу. «Дощику, прийди! – ніби кличуть птахи один голосніше за другого… І невдовзі починається злива. Павич має чим здивувати. Хоча насправді «нявчання» павичів аж ніяк не про дощ – саме в цей період птахи голосно прикликають собі друга для створення сім’ї.

    Є в павича один секретний прийом. Р-р-раз – і довкола птаха розкішним віялом розгортається хвіст. Вражена пава мало не падає – від заздрощів, мабуть. Самичок-пав природа чомусь не прикрасила довгими «шлейфами», що вміють ставати віялами.

    Віяло з довгих пір’їн – то лише верхня частина хвоста. Під ним такий сіренький, як у пав, хвостик. А цікавий «окатий» візерунок – неспроста. Десятки очей збивають ворогів із пантелику, а птах встигає втекти.

    Вилупившись, курчата-павичата сумирні лише тиждень чи два. А потім ледь навчившись злітати, так і мітять чкурнути кудись у чагарі. Уже через місяць пташенята мають чубки, а от розкішний хвіст відростає тільки у трирічних самців. 

    Цвірінькає малеча павича досить мелодійно, а спів дорослого павича нагадує нявчання кота, якому наступили на хвіст.

    Про наближення хижих диких кішок павичі попереджають голосом. Так чутливий птах рятує не лише себе та свою родину, але й людей. А сам або рятується втечею (бігає він прудко), або його виручають крила (хоча павичі й родичі домашнім курям, однак літати не розучилися).

    Павичі невибагливі до їжі. Дзьобають рис та інше зерно, полюбляють, буває, й комах і навіть змій. А приручені павичі не гребують по-курячому порпатися на смітниках.

    Подивись пізнавальне відео та склади пазл про цього диво-птаха:

Морське диво

Мала афаліна

    Дельфіни, так само як ти і я, - ссавці. Хоч і за виглядом це – дуже великі риби, насправді вони є ссавцями, бо мають кров, теплу і червону, і годують своїх малят молоком. Дельфіни живуть майже в усіх морях і океанах нашої планети: від найбільш північних холодних вод до Червоного моря. Деякі їх види мешкають у річках, як-от рожеві дельфіни Амазонки. А найпоширеніший – пляшконосий дельфін, або мала афаліна, - воліє теплі води південних морів.

Рожевий дельфін Амазонки

    У дельфінів немає зябер, як у риб, зате є легені, а у верхній частині тулуба - дихало, щось на кшталт ніздрів. Приблизно раз на півгодини вони змушені спливати, щоб вдихнути повітря. Якщо дельфін – поранений і слабкий, члени зграї допомагають йому, піднімаючи над водою, щоб він міг подихати. Завдяки дихалу дельфіни ще й видають різні звуки: свист, писк і клацання. Саме так вони розмовляють. І, до речі, чудово розуміють одне одного.

 

    Які людські діти, дельфіни народжуються з розплющеними очима, розвиненим нюхом і слухом. Ще достатньо рухливі, щоб зробити перший у житті вдих! Мама-дельфін теж годує своє маля молоком, Але, на відміну від немовлят, дельфіненята протягом першого місяця зовсім не сплять. Не сплять і їх мами, змушені стежити за своїми «крутятами» та «вертутами».

    А дорослі дельфіни сплять по 5-8 годин на добу. Зовсім як люди! Зате решту часу вони полюють на рибу й кальмарів. Щоб піймати рибу, мисливець повинен бачити, що навколо нього діється, а головне – чути. Чує дельфін за допомогою звукового сигналу, який він сам посилає на предмет. Сигнал відбивається й повертається до «господаря». Тож дельфін ніби обмацує предмет і отримує уявлення про нього. Так він розпізнає свою улюблену рибку.

Дельфін-білобочка

    Дельфіни – ще й найкращі пірнальники. Приміром, афаліни можуть перебувати під водою до 15 хвилин. Тому люди спеціально їх навчають, і дельфіни допомагають шукати й піднімати з дна океану чи моря затонулі речі. Дайвером-рекордистом є дельфін Таффі, який пірнув на глибину 275 метрів! Також вони працюють провідниками водолазів і морськими листоношами.  

    А чим найбільш відомі дельфіни? Своїми забавами! Ігри – дуже важлива частина їхнього життя. Вони бавляться з іншими дельфінами, птахами й черепахами, а також з уламками коралів і водоростями. Вони із задоволенням катаються на хвилях, як справжні сервери, і дражнять капітанів кораблів. Просто  тому, що їм весело!

    Подивись пізнавальні відео про дельфінів:

Святкові солодощі

    20 липня щорічно відзначають дивовижне і смачне свято - Міжнародний день торта.
    У цей день люди різних творчих професій, а це кулінари, музиканти, актори, співаки, художники і звичайні любителі творчості, представляють оригінальні торти. 

    Історія виникнення тортів рахує не одне століття. Перші кондитерські вироби цього виду з’явилися практично в той же час, як люди навчилися виготовляти борошно. Спочатку, це були м’які коржики, що більше нагадували хліб. Перші солодкі вироби почали виготовляти в Індії, додаючи у виріб тростинний цукор, та в арабських країнах, де випічка була більш запашною і пишною завдяки додаванню спецій, меду і молока. Саме зі Сходу перші торти, що нагадують сучасні класичні рецепти, потрапили в Європу, почавши свою переможну ходу в якості головного десерту. Сьогодні не можна впевнено сказати, як саме з'явився торт. Деякі історики у сфері кулінарії дійшли висновку, що перший прототип торта з'явився в Італії. Лінгвісти вважають, що саме слово «торт» у перекладі з італійської означає «щось крутити, закручувати», і пов'язують його з численними прикрасами торта з різних кольорів, написів і орнаментів. Якою б не була думка про походження тортів, все ж законодавцем моди у світі десерту стала Франція. Існує багато видів тортів.

Наполеон

    Це, мабуть, найвідоміший торт родом із Франції. Традиційно він готується з листкового тіста. Дослідники сперечаються про історію виникнення торта «Наполеон». Те, що він називається, в честь Наполеона ніхто не сумнівається, а чому саме цей десерт, є загадкою. Одна з історій свідчить, що цей десерт придумав кухар, який готував Наполеону. Він так хотів виділитися, що взяв за основу торта знаменитий у той час французький десерт. Кухар розрізав коржі уздовж, змастив їх кремом зі збитими вершками, прикрасив полуничним варенням і представив великому правителю новий десерт, іменований в його честь.

Чізкейк

    Любителі ніжних десертів з сирною основою не повинні пропустити такі ласощі, як чізкейк. Основою торта є сир, цитрусова цедра, жовтки і пісочний корж, улюблений десерт гурманів в усьому світі, тому між ними здавна ведеться суперечка про батьківщину цього торта. Та все таки місцем народження сучасної версії чізкейку вважається Англія. Зараз торт має безліч варіацій і рецептів.

Сметанник

    Рідний і улюблений багатьма ласунами сметанник є бісквітним листковим тортом, в якому і в тісто, і в крем, судячи з назви, додається сметана. Може являти собою торт на основі сметанного тіста або ватрушку з тонкого дріжджового тіста з начинкою зі сметанного крему. Традиційний рецепт припускає використання свіжої сметани як начинки. До складу сметанника, крім основних інгредієнтів, можуть входити також родзинки, мигдаль, солодкі прянощі, варення, згущене молоко, лимонна цедра; існують варіанти приготування шоколадного сметанника.

Празький торт

     Ідея цього шоколадного торта зародилася в Чехії. Але, погулявши по світу і пройшовши безліч метаморфоз, «Празький» торт набув, нарешті, знайомого вишуканого смаку. Солодкий десерт готуватися з шоколадних бісквітних коржів і просочується кількома видами лікеру і вершкового крему. Крім того, що десерт має шоколадні коржі, він також покривається густою шоколадною глазур’ю, змащується фруктовим джемом і шоколадною помадкою. 

Тірамісу

    Тірамісу (в перекладі з італійської: «підбадьорить мене».)– це популярний італійський десерт у вигляді торта або тістечка, який готується без випічки. Він користується незмінною любов'ю у гурманів завдяки своєму характерному і неповторному смаку. Перший раз блюдо було приготовлено в кінці 17-го століття на півночі Італії. Коли герцог з Тосканії Козімо III де Медічі прибув в Сієну, місцеві кухарі приготували йому тірамісу. який спочатку називався «суп герцога». Герцогу шалено сподобався десерт, і він узяв рецепт ласощів з собою до Флоренції. Після цього, блюдо придбало світову популярність. 

    Давайте привітаємо один одного сьогодні з Міжнародним днем торта і обов'язково скуштуємо шматочок свого найулюбленішого тортика!

    Подивиться, як виробляють солодощі на виробництві та як створили Київський торт:

Коли з’явилася гра в шахи?

    Імовірно, немає такої гри, про яку б так багато й протягом стількох століть писали, як шахи. Вони називаюся «королівською грою», тобто вважаються королем серед ігор. Шахи також, напевно, найстаріша з відомих ігор, деякі спеціалісти стверджують, що їй приблизно 5000 років!

    Відомо, що слово «шахи» утворилося від перських слів «шах мат», що означає «король мертвий». Але чи перси створили шахи? Точно цього не знає ніхто.

    Справа в тому, що винайдення шахів у різний час приписувалося грекам, римлянам, вавилонянам, єгиптянам, євреям, персам, китайцям, індусам, арабам і багатьом іншим народам! За однією з версій  шахи винайшли буддисти в Індії. За  буддійськими звичаями війна й вбивство іншої людини, незалежно від мети, вважаються злочином. Тому вони віддавали перевагу битві на шаховій дошці замість справжньої війни. Багато дослідників зараз вважають, що шахи, можливо, вперше виникли в Індії, поширилися у Персії, Аравії, а потім - у Західній Європі.

     Що стосується окремих шахових фігур, то їхні функції за довгу історію шахів зазнали багатьох змін. Король колись міг бути захоплений у полон, що, звичайно, неможливо у тих шахах, в які ми граємо зараз. «Рокіровка» була новою ідеєю, доданою до шахів біля 400 років тому.

    Королева у шахах має, можливо, найцікавішу історію. Колись ця фігура називалася «візир», що означає «перший міністр»! Сьогодні, втрачаючи у грі королеву, втрачаємо свою найсильнішу фігуру. Але у стародавні часи вона рухалася лише на одну клітину по діагоналі й тому була найслабкішою  фігурою на дошці! Лише біля 500 років тому королеві була дана її сьогоднішня сила.

    Функції тури та коня, схоже, не змінювалися роками. До речі, англійська назва тури – «рук»  походить від індійського «рукх»  і перського «рок», що означає «солдат».

    20 липня відзначається Міжнародний день шахів. Цього дня найпалкіші шанувальники цієї гри, найкращі гравці збираються для проведення турнірів і для визначення справжнього гросмейстера.

    Подивись пізнавальні відео та мультфільм про шахи:

Рятуйте, змія!!!

Гадюка звичайна

     Якщо в Китаї змія – символ мудрості, то в нас цих повзучих створінь просто бояться! Але чи справді варто панічно лякатися, побачивши довге і вузьке тіло, що простує собі по траві у справах? 
    16 липня щорічно відзначають Всесвітній день змії. Мета свята - підвищення обізнаності про різні види змій у всьому світі. Які змії живуть в Україні й чи дійсно вони такі отруйні й небезпечні?

Змія-гадюка

Гадюка Нікольського

    Усім відомо, що гадюка – отруйна змія. Кожен чув історії, як гадюки на когось напали, а він втікав, а вони повзли за ним і намагалися покусати, ще й злісно сичали й мало не кричали від люті. Звісно, що це вигадки. Отрута гадюки справді може призвести до смерті після укусу, але такі випадки дуже рідко трапляються. Якщо порівняти з укусами бджіл і ос, то там важких випадків значно більше, бо в укушеного може бути алергія на цих комах. 

Гадюка Ренарда

    Зміїна отрута виробляється у спеціальних залозах над зубами й через них впорскується в тіло жертви, як ліки через шприц. Отрута для гадюки – засіб для полювання, те саме, що риболовні гачки чи патрони до рушниці. Оскільки наші змії полюють на мишей, ящірок, пташок та іншу дрібноту, то жодна гадюка в Україні й не мріє напасти на людину, бо не може її з’їсти. А свою отруту вона дуже економить, бо на її вироблення йде багато часу. Якщо гадюка помітить вас, то вона відразу ж спробує втекти і заховатися.

Степова гадюка 

    Якщо ви на неї наступили чи накинулися з палкою, змія, звісно ж, укусить, обороняючи своє життя. Після укусу змії необхідно якомога швидше звернутись за допомогою до медиків. Також слід пити багато рідини й продезінфікувати рану.

Носата гадюка 

    В Україні відомо аж п’ять видів гадюк. Їх довжина не перевищує одного метра. По всій державі трапляється лише звичайна або живородна (гадюки справді народжують живих малят!). У східних, центральних і південних районах живуть степова гадюка й гадюка Нікольського. Крім них, у степах мешкає дуже рідкісна змія, гадюка Ренарда, яка занесена до Червоної книги. І лише в дельті Дунаю на українській бік інколи заповзає носата гадюка ( у неї дійсно на морді є невеличкий носик).

Вужі - на сторожі

Мідянка звичайна

    Через отруйність гадюк часто страждають їхні сестри. Так мідянка, що живе по всій Україні, також чомусь несправедливо вважається отруйною, хоча насправді це дуже безпечне створіння. На відмінну від інших змій, мідянка рідко тікає, а переважно скручується в клубок і ховає у ньому голову: «Нічого не бачила, нічого не чула, не чіпайте мене!» Ця змія взагалі до гадюк не має стосунку, вона з родини вужевих! 

Полоз сарматський

    Туди ж належать усі інші українські змії: вуж звичайний; вуж водяний; полоз жовточеревий, або каспійський; полоз сарматський, або Палласів; полоз візерунковий; полоз леопардовий і полоз лісовий, чи ескулапів.

Жовточеревий полоз

    Найдовшою змією України (та й усієї Європи) є жовточеревий полоз. Він може сягати двох метрів завдовжки. Хоча ці змії й неотруйні, але от саме вони люблять покусати просто так. Укуси неглибокі, але болючі. Ще полози можуть підстрибувати, як пружина, до півтора метра у висоту. Краще до них не підходити близько. 

Полоз леопардовий 

    Більшість полозів живе у Південній Україні, лише лісовий – у Західній і Центральній, а леопардовий – на південному березі Криму. Разом з мідянкою полози охороняються законом і занесені до Червоної книги.

Вуж звичайний

    Найспокійніше наші змії – це вужі. Проте їм також приписують різні майже казкові звички. Наприклад, що вужі відсмоктують молоко у корів. Але якщо у вас на подвір’ї завелися вужі, то кота можна вже не заводити. Вони найкращі мисливці на мишей серед наших тварин. Їх легко приручити. Вужі у неволі звикають до своїх господарів. Їхнє улюблене місце – грітися на руці чи шиї і тихенько пробувати язиком повітря – чи не пахне мишкою.

Полоз лісовий

    Змії ведуть активний спосіб життя тільки в теплий період року – із перших чисел квітня і до глибокої осені, зимою впадають у сплячку, обираючи для цього нори гризунів. Змії поширені в заболочених місцях, біля зарослих озер і ставків, у горах і пустелях. Будучі нічними тваринами, удень вони ховаються в старих пнях, у копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Тому цих предметів краще не торкатися голою рукою, а користуватися ціпком. Необхідно палицею розсунути зарослі , обстежити ущелини, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, натягнути широкі штани і заправити їх у черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.

    Отже небезпечність змій в Україні сильно перебільшена, а про користь, яку вони приносять, майже нічого не говорять. А насправді вони знищують величезну кількість шкідливих гризунів, а самі є кормом для лелек, їжаків та інших тварин. Тому, якщо зійдетеся на одній стежині, не гладьте їх по голові ні рукою, ні палицею, тоді розійдетеся з миром.

    Подивись пізнавальні відео про змій:

Морські тварини. Вивчаємо англійську

    Пропонуємо помандрувати глибинами моря та познайомитися з його мешканцями.  

      Подивившись навчальні відео та веселі пісні зможете дізнатися, як англійською мовою називається риба, дельфін, морська зірка, черепаха та багато інших морських мешканців.

 

  

    А потім перевірити свої знання  зігравши у вікторину:

Шоколадне диво

    Хто з нас хоча б раз у своєму житті не ласував шоколадом?! Ніхто не встоїть перед солодкою спокусою. Тим паче, що шоколад не лише надзвичайно смачний, а й корисний: покращує настрій, фізичний стан людини, додає бадьорості, сповнює нас життєвим тонусом. Щорічно 11 липня в усіх країнах відзначають Всесвітній день шоколаду, який сміливо можна назвати одним із найсмачніших і чудових кондитерських виробів, відомих людині. Та чи знаєте ви, як і коли з’явилися ці ласощі, які є види шоколаду і чим він корисний для здоров’я?

І звідки він узявся?

    Шоколад, виявляється, з’явився ще 3 тис. років тому. Відкрили його ольмеки – цивілізація, що проживала на березі Мексиканської затоки в Америці. Учені дослідили, що слово «какао», а саме з плодів какао виробляється шоколад, уперше прозвучало як «kakawa» приблизно за тисячу років до нашої ери. Згодом на зміну ольмекам прийшла цивілізація майя. Спустившись із гір, вони почали вирощувати какао-дерева і готувати з них напій, саме вони вперше вжили слово «какао» в сучасному значенні. 

    З мови мексиканських індіанців слово «шоколад», точніше «чокоатль», перекладається як «гірка вода» або «вода і піна». Напій був досить в’язкий, гіркий, готувався зі спеціями і пахучими травами. Таким його пізнав європеєць Христофор Колумб, який познайомив із ним Європу. Він привіз какао-боби іспанському королю Фердинанду зі своєї експедиції до Нового світу. Тоді на них ніхто не звернув уваги, адже, крім какао-бобів, знаменитий мореплавець привіз ще безліч інших скарбів. Але через сто років у Європі шоколад став привілеєм «вершків» суспільства – його міг собі дозволити пити (спочатку шоколад вживали тільки в рідкому вигляді) лише багатий, адже він коштував чималих грошей. Какао-боби використовували як валюту всі держави. За сто какао-бобів можна було купити гарного раба. До речі, через високу вартість какао-боби були ласою здобиччю піратів.

    А ось спосіб виробництва твердого шоколаду вперше винайшли італійці. У 19 столітті з’являються перші шоколадні плитки, тоді ж француз Жан Неус винаходить першу цукерку з начинкою праліне.

На будь-який смак.

    Взагалі існує три основні різновиди шоколаду: бельгійський, чорний, гіркий. У кожного – свої смакові якості й склад. До складу чорного шоколаду, наприклад, входять: какао-маса, цукор, какао-олія. Бельгійський шоколад складається з какао-маси, цукру та різних добавок – ванілі й ароматизаторів. А ось до складу гіркого шоколаду входять високоякісна какао-маса (він на 72 відсотки складається з натурального какао) і цукор. І річ не тільки у складниках, а й у самому процесі виготовлення цих ласощів.

Ліки для боягузів і не тільки.

    Про те що шоколад не лише смачний, а й корисний, знали давно. Колись він входив до складу пайка вояків. Так-так, спочатку це був продукт лише для чоловіків, його мали право куштувати тільки воїни й лише в рідкому вигляді, адже напій додавав сили і хоробрості. Згодом бельгійці змінили склад шоколаду й додали до нього цукор і ваніль. Таке поєднання дуже сподобалось жінкам.
    До середини 19 століття шоколад використовували як лікувальний засіб при внутрішніх розладах, тому першими його виробниками в Бельгії стали, як не дивно фармацевти.
    У наш час люди, купуючи плитку шоколаду, підсвідомо використовують його не лише як ласощі, а і як спосіб заспокоїти нерви. Це, до речі, стверджують і медики.
    Тож ласуйте шоколадом будь-де й будь-коли, самі і з друзями, і він додасть вам життєвих сил, бадьорості та просто гарного настрою!
    Тільки не забувайте про золоте правило: у всьому варто знати міру! 

    Подивиться відео та дізнайтеся цікаві факти про  шоколад:

Моя родина - найдорожче у житті

    Моя родина
Моя родина – віра і надія,
Моє коріння і моє крило,
Тут мамина любов мене зігріє, 
Турбота татова, бабусине тепло
І дідові долоні вузлуваті – 
Дитячих років миті золоті…
Моя родина й наша рідна хата -
Це справді найдорожче у житті!
                    Наталка Книшова

 

    Найціннішим для кожної людини є її родина. Це найближчі й найрідніші люди, які завжди зігріють теплом, допоможуть, підтримають. Родина – це маленький світ для кожної дитини, де добре й затишно, де все зрозуміле й дороге.

    8 липня в Україні святкують День родини. Це досить молоде свято і відзначається з 2012 року.

    Цього дня міцніше обійми і поцілуй членів своєї великої або маленької сім’ї, скажи їм теплі слова любові й поваги, поділися з ними своїми почуттями.

    Нехай для кожного родина буде надійною фортецею, тим місцем, де завжди зрозуміють, підтримають і допоможуть.

    Відгадай загадки про родину:

Літаючи риби

    Летючі риби. Навіть назва цих риб викликає щире здивування: невже риби вміють літати? Саме так!
    Літаючи риби живуть у теплих водах світового океану. Існує 64 види таких риб. Залежно від виду розмір рибок від 15 см до 50 см. Розмах грудних плавців – «крил» найбільших риб сягає 50 см.
    Летючі риби мають великі грудні плавці, які використовують як крильця для польоту. Коли рибка здіймається у повітря, плавці розкриваються, а коли знову пірнає у воду – згортаються і притискаються до тіла.
    Чому ж ці риби літають? Так вони рятуються від ворогів. Ось здається хижій рибі, що здобич зовсім близько!... Аж мить – і вона щезла, мов не було. А летюча рибка вже ширяє у повітрі.
    На жаль, у повітрі на рибок теж очікує небезпека. На них полюють морські птахи – альбатроси та мартини. Отож рибки знову пірнають у воду.
    У середньому політ рибки триває 10-30 секунд. За цей час летюча риба долає у повітрі до 50 метрів здіймаючись над водою на 1,5 метра.
    Але, за сприятливого вітру летюча риба може здолати до 400 метрів на висоті 5-6 метрів. Деколи рибки «залітають» на палуби великих кораблів, що заввишки 10 метрів! Зафіксований рекорд літаючої риби – 600 метрів у повітрі за 45 секунд.

    Перед тим, як вистрибнути з води, летючі риби набирають швидкість до 60 кілометрів на годину. Хвіст рибки, наче маленький моторчик, змахує 60-70 разів на секунду.

    Після такого розгону рибка вилітає з води і немов ширяє у повітрі.

    Летючі риби живуть зграйками, деколи об’єднуючись у великі косяки. Мореплавці розповідають, яке це казкове видовище, коли сотні сріблястих рибок злітають у повітря.

    Живуть літаючи риби у теплих шарах океану, де температура води не нижче від +20°С. Харчуються планктоном: дрібними рачками, молюсками, личинками. Вони шукають їжу біля поверхні води прогрітої сонцем, де збирається найбільше планктону. Риби зябрами фільтрують воду, ковтаючи дрібну живність, що міститься в ній.

    М’ясо летючих риб дуже смачне. У деяких країнах їх ловлять сачками на триметрових палицях. Вночі летючі риби прямують до світла. Рибалки запалюють на човнах факели та ліхтарі і цікаві рибки залітають у сітки рибалок.

    Подивись пізнавальне відео про летючих риб:

Вітамінні чемпіони

    Для того, щоб гарно вчитися у школі, займатися спортом, відпочивати з друзями, гратися потрібна енергія, яку черпаємо з продуктів харчування.
    З їжею отримуємо  поживні речовини, що сприяють росту і розвитку організму. 

     Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Зазвичай більше їмо вареної їжі, але вітаміни і мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти, хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

    Існує три найкорисніші для людини овочеві рослини.

Солодкий перець.

    Вітамінним чемпіоном, найкориснішим з усіх рослин для людини, є солодкий перець. Вчені стверджують, що він заслуговує відразу на три золоті медалі. За вміст каротину (провітаміну А), вітамінів С та Р (рутину).

    Найбільше вітамінів у перчинах червоного, жовтого чи помаранчевого кольору. Їх треба додавати у салати, їсти сирими.

    Зелений перець та перчини з тонкими «стінками» використовують для приготування страв.

    Багато сортів солодкого перцю вирощують у Болгарії. Тому солодкий перець ще називають болгарським. Гіркий пекучий перець «чілі» названо на честь його батьківщини у Південній Америці.

    В Угорщині перець став королем національної кухні. Паприку – мелений на порошок червоний солодкий перець додають у безліч страв, які називаються «паприкаш».

    В Україні паприкою щедро присмачують їжу закарпатці.

Цибуля.

    Цибуля має високі протимікробні якості. Вживання її підвищує опір організму до дії вірусів, інфекцій і різних хвороб.

    100 грамів зеленої цибулі забезпечують людину вітаміном С на добу. Досить 3 хвилини жувати цибулю, щоб знищити у роті всі бактерії.

    Щоб нарізана цибуля не була гіркою, поклади її на кілька хвилин у розсіл (розчини у теплій воді трохи цукру, солі, додай лимонний сік).

Морква.

    Моркву називають справжньою коморою вітамінів та корисних речовин, але найбільше в ній каротину.

    Каротин в організмі людини перетворюється на вітамін А, який називають вітаміном росту. Ось чому морква особливо корисна для дітей, вона покращує зір, зміцнює зуби, поліпшує здоров’я.

    Найкорисніша морква яскраво-оранжевого кольору з тонкою серединкою.

    Найбільше корисних речовин у верхній частині моркви. Якщо морквина велика, верхню половину з’їж або використай у салат, а нижню половину залиши на борщ чи інші страви. Цікаво, що варена морква має навіть більше корисних речовин, ніж сира.

    Моркву необхідно їсти з жиром (олією, сметаною або із скибкою хліба з маслом), краще вживати її в салатах. Якщо моркву їсти без жиру, то організм засвоїть не більше 6% каротину, а якщо із жиром – 90%.

    Подивись пізнавальні відео про ці овочі:

Завжди поруч

    Собак слушно називають найкращими й найвідданішими друзями людини. Вони і розрадники, і захисники, і помічники, що опанували своєрідні професії у світі людей, як то: мисливець, рятівник у горах та на воді, митник, поводир. Не дивно, що ці чотирилапі створіння надихають авторів книжок та кінематографів, особливо тих, хто творить для дитячої та підліткової аудиторії, бо найбільшу радість песики приносять дітям: їхня невтомна грайливість, винахідливість і безпосередність щиро єднає їх з малюками.

    Зустрічайте теплі історії, які остаточно переконають у необхідності мати маленького улюбленця і відданого друга. А ще ці книги неодмінно подарують гарний настрій, навчать бути відповідальними, чуйними, і кожного дня робити добро.