Що означають українські прізвища?

    Дослідники вважають, що українські прізвища — це справжній код, у якому захована інформація про рід, пращурів, заняття або походження, а також особливості зовнішності чи характеру родоначальника.
    Отже, кожне прізвище — це не просто слово, а маленька історія, що веде нас у минуле.
    Колись у людей не було прізвищ. Усі були просто Іванами, Петрами, Оксанами чи Марічками. Та коли таких імен стало забагато, люди почали додавати до них щось особливе — прізвиська, які згодом перетворилися на родові прізвища.
    Навіть у наш час найчастіше в Україні зустрічаються прізвища, що утворені від власних імен. Нащадків називали переважно за ім’ям батька, але іноді — матері чи діда.

 Від чоловічих імен

Це найбільша група українських прізвищ.
Наприклад:
Петренко — син Петра,
Іваненко, Іванчук — від Івана,
Антоненко, Антонюк, Олексієнко, Олексійчук, Яременко, Яремчук.

Від жіночих імен

У деяких родинах головною була жінка — розумна, сильна, працьовита. Саме від таких жінок походять прізвища:
Ганич (від Ганна),
Орищенко (від Оришка),
Мотрич (від Мотря).

Козацькі прізвища — гордість і дотепність народу

    Козаки були людьми хоробрими й винахідливими. Щоб заплутати ворогів і підкреслити свою вдачу, кожен козак обирав собі прізвисько — часто жартівливе або войовниче.
Так з’явилися прізвища:
Сірко, Непийвода, Довбня, Палій, Голота, Байда, Нетудихата, Загнибіда.
    У кожному з них — іскра козацької вдачі, гумору й волелюбного духу.

Від назв професій

    Багато прізвищ походять від занять та ремесел, якими славився рід.
    Якщо хтось був майстром — це відображалося в його прізвищі:
Коваль, Швець, Пекар, Мельник, Ткач, Гончар, Кравець, Пасічник.
    Такі прізвища розповідають про працьовитих людей, які своїми руками творили добро і користь для громади.

Від назв територій і місцевостей

    Дехто отримував прізвище від того, звідки походив або де жив.
Наприклад:
Полтавець — з Полтави,
Львівський — зі Львова,
Волинець — з Волині,
Чернігівець — із Чернігова.
    Такі прізвища допомагали одразу зрозуміти, звідки людина родом.

 Від національностей та народностей

    Іноді прізвище вказувало на походження або етнічну приналежність.
Так з’явилися прізвища:
Турок, Поляк, Німченко, Сербин, Венгрин, Грузин, Литвин.
    Такі імена розповідають про давні подорожі, знайомства й змішані роди.

     Тож українські прізвища — це справжній літопис народу, написаний у словах. Вони зберігають пам’ять про наших пращурів, їхні характери, професії, місця, де вони жили, і навіть про жарти, якими вони любили підписувати своє життя.

Перевір свої знання, зіграй у вікторину:

Відгадаймо говірку (чернігівські діалекти)

    Діалекти – джерела, що живлять ріку літературної мови. У наш час діалекти продовжують існувати, засвідчуючи мовну унікальність окремих територій і збагачуючи літературну мову. Багато хто з нас вживає діалектизми, це і є жива розмовна мова.

     Чернігівщина – унікальний регіон, який поєднав на своїй території північні і південно-східні говори.

    А чи вгадаєш ти значення діалектизмів? Можливо, деякі з них взиваються у твоєму регіоні? 

Я всім на світі поділюся з вами та мови рідної нікому не віддам.

 

Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Вже з 1997-го року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови 9 листопада.
    28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня. Перенесення відзначення події пов’язане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.
    Хочеш дізнатися більше про українську мову? Переглянь нашу презентацію.

Граємо, рідну мову вивчаємо

    Буває, приїдеш на екскурсію в іншу область, а там люди так дивно говорять – нічогісінько не зрозуміло! Якою ж мовою вони спілкуються? Виявляється, це теж українська, просто її місцева говірка. А вухові так незвично через діалектизми – слова, що вживаються в певних регіонах країни, діалектизми бувають дуже гарними, а інколи й страшенно кумедними.
    А чи вгадаєш ти значення діалектизмів? Можливо, котрісь побутують у твоєму регіоні? Чимало з цих слів можна почути на заході України, приміром у Львові.

Говоріть красиво

 

    Щорічно другої неділі листопада відзначається Міжнародний день скоромовок. А ти любиш скоромовки? Ще є час вивчити одну-дві... Адже скоромовка — це не лише дитяча розвага. Саме скоромовки допомагають шліфувати навички мовлення, боротися з вадами дикції.

    Бездоганна дикція — запорука твого успішного майбутнього. Від того, наскільки чітко та послідовно ти висловлюватимеш свої думки, залежать не тільки оцінки в табелі, але й прихильність оточуючих. Недарма у Стародавній Греції судову справу частенько вигравав не постраждалий, а блискучий оратор, той, хто володів даром красномовства і вмів схилити публіку на свій бік.

    Якщо ти відчуваєш труднощі в спілкуванні з друзями: тебе часто не розуміють, перепитують, просять повторити сказане — вивчай скоромовки. Розминку за допомогою скоромовок використовують телеведучі, актори, політики, співаки, педагоги. Тож якщо ти мрієш про успішну кар’єру та публічне визнання, вчися декламувати чисто і виразно — шліфуй вимову незручними «швидкісними» віршами.

   Влаштуй змагання з друзями: цікаво, хто з вас найвправніший оратор? Однак не варто одразу намагатися швидко вимовляти текст. Спочатку покладіть скоромовку на язик: повільно прочитайте, з’ясуйте значення невідомих слів, повторіть кілька разів. Швидше. Ще швидше!

    Під час війни навіть скоромовки набувають іншого сенсу та оновлюються. Тому пропонуємо покращити свою вимову та підняти бойовий дух з сучасними версіями відомих скоромовок.

    -  Клара для Карла вкрала байрактара. 

    -  Українські волонтери волонтерять-волонтерять, всі червоні хрести переволонтерять, всіх без бронежилетів забронежилетять, без тепловізорів затепловізорять, а недобайрактарених забайрактарять, усі збори і банки закриють і збирають, що й долари не міняють. 

     -  Дзижчала верещала бджола у кожусі на вухо мусі. Кликала лелеку, колотила кобилі дзвонити у дзвони, з хати до хати, з порога до порога, що прийшла перемога.

А українською кажуть так…

    Немає жодної мови, яка не мала б у собі запозичень. Іншомовні слова допомагають передати тонкі відтінки мови. Але мова, яка містить аж надто багато таких запозичень, перетворюється на суржиковий покруч.
    Те саме стосується й української мови. Нові поняття з’являються увесь час. Якщо для їх позначення ми обмежимося запозиченнями і не будемо утворювати нові слова — ризикуємо втратити нашу мову.

    Перевір себе,заміни запозичені слова українськими:

    Слова іншомовного походження — не те, чим варто зловживати. І якщо ви досі вважаєте, що часте використання таких слів свідчить про вашу ерудицію, то ви сильно помиляєтеся. Мовознавці переконують, що надання переваги запозиченим словам демонструє незнання рідної мови. 

Мовні заморочки

    Фразеологізми - це перлини мови, невичерпні  скарби  народної  мудрості. Вживання їх збагатить мовлення влучними і образними висловами і  зробить нашу мову цікавішою, яскравішою.
    Є багато фразеологізмів пов’язаних з продуктами, які ми вживаємо в їжу.
    Перевір свої знання – виконай завдання:

Забави зі словами

     В українській мові є безліч виразів (фразеологізмів), які не завжди тлумачаться буквально. Вони прикрашають її, роблять багатшої, цікавішою, часто мають жартівливий відтінок, свідчать про тонке почуття  гумору українців.
    Сподіваємося, що ви уважно прислухаєтеся до мови інших людей, розпитуєте своїх близьких і знайомих про такі вирази й самі активно вживаєте їх у своєму мовленні.
    Перевірте свої знання, зігравши у гру «Влучне слово – у розмову»:

Мова моя співуча, ніжна і квітуча

 21 лютого – Міжнародний День рідної мови.

    Це свято шанування рідної мови, яка для кожного народу - найкраща, найгарніша. Як і для нас, українців, наймилішою і найбагатшою є наша українська мова. 

    Зіграй в вікторину, де потрібно дати відповідь правда чи неправда на факти, які стосуються української мови.

СЛОВО ДО СЛОВА – ЗЛОЖИТЬСЯ МОВА

 

    У мові наче в морі, ніколи не знаєш, на який камінець натрапиш чи яку рибку впіймаєш. Часом щось таке рідкісне й незвичне знайдеться, що одразу й не втямиш. Головне не боятися плавати. Гайда!

    Деякі слова повтікали з віршів. Друже, допоможи розібратися з плутаниною. Поверни до віршів  слова, якім там місце.

Навчаємось писати вірші

 

Як стати поетом.

Як мені поетом стати?

Як ті віршики складати?

Каже мама: «Треба, сину,

підібрати гарну риму!».

Каже тато: «Треба зміст!»,

а бабуся каже: «Хист!»

А дідусь додав: «Учення!

І краплиночку натхнення!»

                Таїсія Цибульська

    21 березня по всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. 

    А ти знаєш, що тих письменників, які пишуть вірші, називають поетами. Щоб  писати вірші, кожен письменник вивчав секрети художньої мови (так називають мову віршів, оповідань, казок). Якщо хочеш навчатися складати віршовані текти, то й тобі необхідно осягнути ці секрети!

Розмови про мови

 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

    Цей день нагадує людям про те, як важливо любити і берегти рідну мову, бо вона є найціннішим та найбільшим скарбом кожного народу.

    Чому  саме 21 лютого? Бо в цей день, 21 лютого 1952 року, в місті Даці (столиця Бангладеш), відважні молоді люди виступили на захист своєї рідної мови і загинули від куль поліції. На згадку про ті сумні події ЮНЕСКО проголосило 21 лютого міжнародним днем рідної мови. Свято рідної мови – це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною єдиного великого народу. 

    Мови весь час змінюються, в них з’являються іноземні слова, а рідні слова можуть забуватися, бо «так модно». Але не лише іноземні слова з’являються в нашій мові, а й українські слова  просочуються в інші мови!

    Наприклад, російська мова взяла такі українські слова: бондар, вареник, галушка, корж, гречка, кожух, хлопець,хлібороб, школяр, дівчина, дітвора, доярка, косовиця, черешня та інші.

    До польської мови запозичено  з української такі слова, як богатир, ватага, гарбуз, гук, гукати, голота, дурень, дужий, череда, черешня, гречка, годувати, маячити, собор, сирник та інші.

    Запозиченнями з української мови збагачуються також словники англійської, французької мов та інших. Серед слів, засвоєних з української мови, такі: поріг, козак, курінь,січ, отаман, гайдамак, сотник, джура, старшина, булава, бандура, староста, слобода, хутір, борщ, вареники, майдан , метелиця тощо.

    Слова запозичені з української мови, є і в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській та в деяких інших мовах.

До вашої уваги відео «Цікаві факти про українську мову»

Краса української мови

 

    Кожен народ має берегти свою власну мову, а разом з нею – і культуру. Адже мови весь час змінюються, в них з’являються іноземні слова, а рідні слова можуть забуватися, бо «так модно». Наприклад, іноді ми кажемо «шопінг», але ж краще вжити українське слово «закупи» . Або замість «фотографія» іноді можна використати наш відповідник «світлина».

    Звісно, є іноземні слова, які ми ніяк не можемо замінити українськими. Наприклад, слова «комп’ютер», «джинси», «телефон». Але ж коли ми маємо наш відповідник, варто використовувати його.

    Перевір себе,заміни запозичені слова українськими.