Його Величність Олівець

    Хоча на вигляд олівець здається простою річчю, створення його розтяглося на досить тривалий час і має свою історію, яка нараховує не одне століття.
    Далеким предком олівця можна вважати головешку від багаття, якою первісний чоловік міг малювати на стіні печери. Звичайно ж, до XIII століття все змінилося. Олівець в той час виглядав як приєднаний до ручки срібний дріт. Наконечником із срібла створювалися малюнки, а сам пристрій було прийнято зберігати в окремому футлярі.

    Срібну письмову приналежність могли дозволити собі використовувати виключно професіонали, оскільки накреслені лінії не можна було прибрати. З цієї причини більшість майстрів використовували свинцевий олівець, його можна було стерти.
    У 1565 році в англійському графстві Камберленд пройшов сильний ураган, який повивертав дерева з корінням. Після того, як вітер ущух, пастухи виявили під вивернутим корінням якусь темну масу.

    Спершу її прийняли за вугілля, однак підпалити так і не змогли. Тоді було вирішено, що це метал, який є похідним від свинцю. Але вилити з нього кулі не вийшло.
    Після цього пастухи помітили, що знайдена маса залишає гарні сліди, на різних поверхнях, і почали нею мітити овець.

Так був знайдений графіт, який згодом став основним матеріалом для виробництва олівців.

    Але люди не збиралися просто так залишити свою дивовижну знахідку, і стали виготовляти з графіту стрижні для малювання. Однак вони дуже бруднили руки і були абсолютно непридатними для письма.

    Винаходом звичного нам простого олівця людство зобов’язане випадку.
    Якось власник чеської фабрики з виготовлення лабораторного посуду, такий собі Йозеф Гартмут, розглядав готову продукцію. Ненароком він упустив одну з чашок-тиглів. Осколок, пролітаючи, залишив на папері чіткий чорний слід. Зацікавившись, він з'ясував, що в глину був доданий графіт.

    Після цього Гартмут став експериментувати, додаючи в глину різну кількість графіту і отримуючи різні результати. Так був винайдений простий графітовий олівець. 

    Через п'ять років, незалежно від Гартмута, французький вчений і винахідник Ніколя Жак Конте подібним чином отримав графітовий стрижень. Але він пішов ще далі і запропонував поміщати його в дерев'яну оболонку. Таким чином, в 1790 році і народилися олівці у формі, звичній для нас.

Цікаві факти.

    Звичайним олівцем можна провести лінію завдовжки понад 50 кілометрів або написати в середньому майже 50000 слів! 

    На полярних станціях і в льодовиках високогір’я, записуючи показання приладів, метеорологи не довіряють ні «вічним», ні шариковим ручкам – вони знають, що в цих сурових умовах не підведе тільки вірний олівець.

    Нині в світі виробляється приблизно 400 різноманітних типів і видів олівців, більше, ніж 80 різноманітних кольорів і 18 ступенів твердості.

     Більше 14 мільярдів олівців виробляються у світі щороку - з цієї кількості можна обігнути нашу планету 62 рази.    

    Із одного великого дерева можна зробити приблизно 300 тисяч олівців.

    В американському місті Кейсі, штат Іллінойс, є місцева придорожня пам'ятка – величезний олівець завдовжки 9,9 метра. Цікаво, що цей олівець настільки гострий, що місто вдягнуло на його кінчик пластиковий конус, щоб туристи не поранилися.

    Найбільший жовтий олівець розміром 7,91 метра та вагою 446,36 кг був виготовлений 28 травня 2001 року у Великій Британії. Зараз цей величезний олівець знаходиться в Деруентському музеї олівця, розташованого в місті Кесвік на північному заході Англії . Музей відвідує понад 80 тисяч людей на рік із усього світу.

    Найдовший у світі олівець виготовила англійська компанія Cumberland Pencіl. Його довжина становить 7 м 91 см. Вага – 446 кг. 
    Подивись цікаве відео  «Як створювали найбільший у світі олівець»:

Та пізнавальний мультфільм про створення першого олівця:

В сукні зеленій стою цілий рік…

    «В сукні зеленій стою цілий рік, сонечко світить, чи падає сніг». Навіть дошкільнята знають відгадку: це – ялина або сосна. Ти думаєш, що вічнозелені рослини не скидають хвою? Але це не зовсім так. Хвоя, видозмінені листки хвойних рослин, живе 2-20 років (як у якого дерева). І вона не обов’язково зелена, як у ялини, як у ялини звичайної. У ялини колючої, яку часто висаджують на вулицях, хвоїнки темно-зелені. А ще є ялина блакитна, сиза, срібляста. Є хвойні дерева, які мають і жовте, і червоне забарвлення.
    Хвойні дерева скидають хвою, але не відразу, а поступово. Тому нам здається, що вони ніколи не розлучаються зі своїми голочками. Голки сосни живуть лише 2-3 роки, потім опадають, і на їхньому місці виростають нові. Голки ялинки живуть 5-7 років, інколи 9 років. Хвоя ялівця тримається на гілках 4 роки. Хвойні дерева живуть до 400 років.

Хвойні рекордсмени України.

    Тис ягідний серед українських хвойників – дерево довгожитель. Ці дерева живуть до 4000 років. Колись тис ягідний був поширений в усій лісовій зоні Європи. Але через цінну деревину тис нещадно вирубували. Недарма це дерево називають королівським.
    Найвищим деревом в Україні була модрина європейська в Рахові. У віці 140 років її висота була 54 метра. Зараз є декілька ялин заввишки 45 метрів на Буковині.

    Найбільш високогірним деревом в Україні є гірська сосна. Вона росте на висоті 2010 метрів на горі Піп Іван у Карпатах. Гірські сосни часто утворюють густі зарослі до 3 метрів заввишки, практично непрохідні для людини.

    Хвойні дерева – найпоширеніші в Україні. Рекордсменами є сосна , ялина, смерека та ялиця.

Цікаві факти про хвойні дерева.

    Молоді пагони, кора, листя тису отруйні для людей і деяких тварин, наприклад, для коней і корів. А зайці та олені охоче поїдають тис без шкоди для себе. Важка, міцна червона деревина тису практично не гниє. Меблі з червоного дерева можуть простояти століттями. Колись з тису виготовляли луки. У Давньому Єгипті його називали «деревом смерті», на Русі – «червоним деревом», «негний-деревом», а вчені називають його «деревом-списом».
    Тис – довгожитель, але росте вкрай повільно, 2–3 см на рік. Яскраво-червоне насіння тиса у м’ясистій м’якоті схоже на ягоди.

    Тис легко переносить стрижку. Його використовують для живих парканів і «зелених зоопарків» – підстрижених у формі тварин кущів.

    Модрину називають «добрим деревом». Голки модрини не колючі, вони м’якенькі. З деревини модрини виготовляють штучний шовк, цукор, спирт, сірку, каніфоль.

    Модрину не можна сплавляти річкою, бо її деревина дуже важка. Сирі, щойно спиляні дерева тонуть у воді. Будівлі з модрини міцні, як камінь, і стоять понад 500 років.

    Гілки ялини не ламаються під вагою снігу. Така в неї форма – вузький конус не утримує багато снігу. Широкі гілки-лапи еластичні, пружні. Сніг прихиляє лапу до землі, але не ламає її. Гілки струшують сніг і знову піднімаються.

    А ось коріння ялини розходиться зірочкою в ґрунті при самій поверхні. Сильний вітер вивертає ялинку з корінням, яке не може втримати могутнє дерево.

    Весна в ялиновому лісі запізнюється! Густа, щільна крона ялин пропускає мало світла, на снігу лежить густа тінь, ґрунт сильно промерзає за зиму.

    Ялину називають щедрим деревом. Багато тварин ласують насінням ялини, якого у неї дуже багато. Це дерево щедре і для людей. Ялина дає нам  будівельний матеріал, папір, штучний шовк, целофан. З ялини виготовляють музичні інструменти, штучну шкіру і багато інших корисних речей.

    Скрипки з деревини ялини уже понад 300 років заворожують чарівними звуками. У Карпатах здавна використовують деревину смереки (це місцева назва ялини) для виготовлення трембіти. Українська трембіта – найдовший музичний інструмент у світі.

    Сосна, яку поранили, «плаче»! Зі стовбура виділяються янтарні сльози, які закривають ранку і рятують дерево від хвороботворних мікробів. Саме з таких «сліз» дуже давніх сосен утворився бурштин.

    Сосна рятувала мореплавців! Свіжа хвоя багата на вітамін С. Моряки використовували хвою як засіб проти цинги.

    Перевір свої знання, зіграй у вікторину:

У світі сновидінь…

    Що у світі найсолодше? Авжеж сон! Ні цукерки, ні торти, ні тістечка не можна порівняти з такою насолодою, як м’яка подушка та зручна постіль. Інколи здається: навіщо взагалі спати? Виявляється, є для чого!
    Коли ми недосипаємо, то гірше запам’ятовуємо інформацію, повільніше рухаємося і більше їмо. Річ у тім, що через брак сну знижується рівень гормону лептину, який регулює апетит. Тож поганий сон може перетворити спритну кмітливу людину на повільне голодне ледащо. Біда та й годі!

    Усі люди бачать сни, але не всі пам’ятають, що їм наснилося. Дехто вважає, що сни віщують майбутнє. Дехто – що сни – це просто наші спогади, емоції та витвори уяви. А ось який цікавий висновок зробили науковці: до появи кольорового телебачення лише 15% людей бачили барвисті сни, а тепер – 75%.

    Чи знаєш ти, що кількасот років тому в Європі спали напівсидячи? Така поза вважалася корисною для здоров’я.

    Людина спить близько третини свого життя.  Новонароджені діти сплять по 12-18 годин на добу, дорослим вистачає 7-9 годин, а тобі та твоїм одноліткам – 9-11. Під час спання гормон мелатонін нормалізує наші обмінні процеси та покращує імунітет. Простіше кажучи, сон – це здоров’я!

    Деякі люди можуть контролювати свої сни. Подейкують, що геймерам це вдається найкраще.

    Як треба спати?

    Перед сном добре провітрюй приміщення. Коли в кімнаті задуха, нам бракує кисню, а тому ми не відпочиваємо як слід. На ніч не варто робити активних фізичних вправ. А от зарядка зранку – те, що треба! У спальні слід підтримувати порядок. Таким чином ти налаштуєшся на кращий сон, а зранку – на активний і цікавий день.

    А от деякі тварини сплять по кілька місяців поспіль, щоб «економно» пережити зиму. Для цього пізньої осені вони вдосталь наїдаються, вимощують теплі кубла та … вкладаються спати аж до весняних днів! 

    Досі невідомо, чи сниться щось тваринам, Але вони так мило смикають лапками вві сні, ніби справді біжать за м’ячем або захоплено граються. Шкода, що вранці домашні улюбленці не розповідають своїх сновидінь!

    Цікаво знати.

    Калани (різновид видр) сплять, узявшись за лапки, щоб їх не віднесло течією. 

    Мозок дельфінів спить лише наполовину, Адже їм потрібно не забувати час від часу виринати й дихати.

    Коти сплять 70% свого життя. А равлик може не прокидатися 3 роки поспіль!

    Подивись пізнавальне відео про сон тварин:

Від «шептунчика» до мобільного

    Хочете змайструвати телефон? Візьміть дві сірникові коробки, між ними протягніть нитку – і «говоріть» із другом, який перебуває у сусідній кімнаті. Авжеж, нитка лише щось «шепотітиме», але ж ви знаєте: то говорить друг і ви йому потрібні. 

    Подібний телефонний пристрій знайшли археологи в одному із старовинних палаців в Перу. Там мотузок з’єднував не сірникові коробки, а посудини з гарбузів. Тому давньому телефону – не менше тисячі років. Попередників у телефону було багато, але справжній винайшли відразу двоє людей. 

    14 лютого 1876 року американський інженер Александр Белл запатентував прилад «для передавання телеграфом звуків голосу». Всього дві години по тому заявку про винайдення такого ж апарата  до патентного бюро приніс фізик Ілайш Грей. Та першим винахідником телефону вважається Александр Белл. Його телефон говорив тихо, хрипів, але інженер уперто вдосконалював свій винахід. А вже через рік в Америці було відкрито телефонну станцію. Коли ж у 1922 році Белл помер, то в США на хвилину замовкли всі телефони – понад тринадцять мільйонів.

    Сучасні телефони вміють не лише передавати звук на відстань. Вони запам’ятовують номери і самі з’єднують з абонентом. І навіть запобігають грипові: у слухавку таких телефонів умонтовується пристрій , який стерилізує її поверхню. Є телефони-календарі, телефони-годинники… 

    А нині ми маємо ще й мобілки  - телефони без дротів. Про таке раніше можна було прочитати лише в фантастичних творах.

    Дзень-дзень!  Задзвонив телефон. Ти прикладаєш слухавку до вуха і кажеш : «Алло!» А що означає це звичне слово? Прийшло воно до нас  із моря і народилося набагато раніше за телефон. Бачив не раз, напевне, в кіно, як перемовлявся капітан одного корабля з капітаном іншого. Він кричав у рупор: «Алло!», що означало:  «Слухай!» Тож і ти, зателефонувавши другові, кажеш йому : « Алло!», тобто «Слухай!»

    Послухай веселу пісню про телефон: