Хочете змайструвати телефон? Візьміть дві сірникові коробки, між ними протягніть нитку – і «говоріть» із другом, який перебуває у сусідній кімнаті. Авжеж, нитка лише щось «шепотітиме», але ж ви знаєте: то говорить друг і ви йому потрібні.
Подібний телефонний пристрій знайшли археологи в одному із старовинних палаців в Перу. Там мотузок з’єднував не сірникові коробки, а посудини з гарбузів. Тому давньому телефону – не менше тисячі років. Попередників у телефону було багато, але справжній винайшли відразу двоє людей.
14 лютого 1876 року американський інженер Александр Белл запатентував прилад «для передавання телеграфом звуків голосу». Всього дві години по тому заявку про винайдення такого ж апарата до патентного бюро приніс фізик Ілайш Грей. Та першим винахідником телефону вважається Александр Белл. Його телефон говорив тихо, хрипів, але інженер уперто вдосконалював свій винахід. А вже через рік в Америці було відкрито телефонну станцію. Коли ж у 1922 році Белл помер, то в США на хвилину замовкли всі телефони – понад тринадцять мільйонів.
Сучасні телефони вміють не лише передавати звук
на відстань. Вони запам’ятовують номери і самі з’єднують з абонентом. І навіть
запобігають грипові: у слухавку таких телефонів умонтовується пристрій , який
стерилізує її поверхню. Є телефони-календарі, телефони-годинники…
А нині ми маємо ще й мобілки - телефони без дротів. Про таке раніше можна було прочитати лише в фантастичних творах.
Дзень-дзень! Задзвонив телефон. Ти прикладаєш слухавку до вуха і кажеш : «Алло!» А що означає це звичне слово? Прийшло воно до нас із моря і народилося набагато раніше за телефон. Бачив не раз, напевне, в кіно, як перемовлявся капітан одного корабля з капітаном іншого. Він кричав у рупор: «Алло!», що означало: «Слухай!» Тож і ти, зателефонувавши другові, кажеш йому : « Алло!», тобто «Слухай!»
Послухай веселу
пісню про телефон:
Немає коментарів:
Дописати коментар