Наша природа багата на різних тварин. Їх можна побачити у лісах і степах, у горах та водоймах — всюди, де їх не ображають, де вони не бояться показуватися на очі людині. Раніше люди були ближчі до природи й добре знали звірів, що мешкають поряд, вивчали їхні характери, звички, складали про них оповідки, казки й пісні. Нині ми бачимо диких тварин переважно в зоопарках.
Хто такі бабаки.
Бабак – гризун з родини вивіркових. Вивірка – друга назва білки. Тож бабак – родич білочки й зовні схожий на неї. Але він не лазить по деревах, а живе в норах, як більшість гризунів. Живиться соковитими рослинами, корінцями, ягодами. За розмірами бабаки подібні до котів, кролів (довжина тіла 30-60 см, вага 3-9 кг). Бабак живе 15-18 років.
Де живуть, і як їх звуть.
Мешкають ці пухнастики лише у Північній півкулі нашої планети.
У різних місцевостях живуть бабаки, які різняться розмірами, забарвленням, пишністю хутра і навіть звичками та вміннями. Відомо понад 15 видів цих милих тваринок.
Одних назвали за кольором — бабак сірий, бабак сивий, бабак жовточеревий; інших — за місцевостями, де вони водяться — лісовий, степовий, альпійський, гімалайський, камчатський та ін.
В Україні нині залишився тільки степовий бабак, або байбак. Від інших своїх родичів він відрізняється коротким хвостом і пісочно-жовтим забарвленням.
Мисливці активно полюють на цих тваринок — заради їхнього м'яса, гарного хутра та цілющого жиру. Тож бабаків стає дедалі менше.
Уміє дружити та й захистити.
Бабаки живуть сім’ями – від 2 до 20 тваринок мешкають в одній норі, що має багато ходів та кімнат. Узимку сплять разом, щільно притиснувшись одне до одного, у більшій кімнаті. Здогадуєтеся, чому?
Самець та самичка утворюють пару на все життя. Старші діти, доки не знайдуть собі пару, живуть з батьками. Ці дружні сім’ї об’єднуються в колонії – поселення, в яких панує дух взаємодопомоги. Зі своїми бабаки лагідні, а ворога можуть покусати, хоробро захищаючи рідню.
Ці тваринки культурні. Бабак, що забрів у чуже поселення, не підходить близько до нір, а ввічливі господарі не здіймають галасу, коли він з’являється. Небезпеку ж (людину, собаку) сторожа на пагорбах угледить з відстані півкілометра і свистом подасть сигнал ховатися.
Соньки, але не ліньки.
Бабаки сплять від 5 до 9 місяців, найдовше за всіх соньків. У цей час температура тіла в них знижується – до 3-4 градусів. Тому бабака неможливо розбудити нічим, крім прогрівання. Про того, хто спить міцно, кажуть «спить, як байбак». Іноді байбаком називають вайлувату ліниву людину. Утім це не справедливо. Бабачки – не ліньки, вони прудкі й працьовиті.Викопують так багато нір, як ніхто, ретельно облаштовують житло: утеплюють зверху, на зиму затикають кожен вихід щільним жмутом трави.
Бабаки активні, допитливі та жваві, скрізь пхають свої цікаві носики. Та й бігають досить швидко, як для їхніх коротких ніжок. Вони ще й охайні – влаштовують зовнішні туалети.
Домашній улюбленець.
Молодих бабачків легко приручити. Живучи з людьми, вони приймають їх як свою зграю, ластяться, граються, захищають господарів і житло. У давнину мандрівні актори, співаки розважали публіку з дресированими бабаками.
Бабак –
символ.
Ідучи степом, люди завжди бачили бабаків у
сторожовій позі. Тому ця тваринка стала символом степових просторів. В Україні
в 2007 році було випущено золоту двогривневу монету, присвячену степовому
бабаку.
А в США та Канаді щороку 2
лютого відзначають незвичайне свято – День бабака. Цього дня прийнято
спостерігати, як бабак виходить із нори. Люди сподіваються, що він передбачить
кінець зими і прихід весни. Бабак просто виходить зі своєї барлоги, а все інше
робить сонце. Згідно з переказами, якщо бабак виходить зі своєї нори в похмурий
день і не бачить своєї тіні, весна прийде рано. Якщо день сонячний, бабак
побачить свою тінь і повернеться в свою нору - це означає, що холодна зимова
погода збережеться ще на шість тижнів.
Незважаючи на те, що сучасні дослідження
показали, що немає ніякого зв'язку між поведінкою бабака і подальшим приходом
весни, традиція залишається дуже популярною.
Подивись цікаве відео про бабака: