понеділок, 25 січня 2021 р.

Еволюція ковзанів

 



      Як чудово у морозний день взути ковзани і з друзями побігти на ковзанку! А там змагатися, хто швидший, у кого віражі крутіші. Катання на ковзанах – улюблена зимова забава не лише дітей, а й багатьох дорослих. Виявляється, такі популярні у сучасному світі ковзани – один із найдавніших винаходів людства.
    Але, на жаль, ніхто  достеменно не знає, хто був першим  винахідником ковзанів. Найімовірніше, перші ковзани появились там, де було багато льоду. Розкопки археологів довели, що ще кілька тисяч років тому наші предки каталися на ковзанах.






    Найдавніші ковзани були зроблені з ребер або кісток великих тварин. Зазвичай кістку розпилювали уздовж, шліфували її, свердлили наскрізь у ній кілька отворів, а потім просували у ці отвори вузькі шкіряні смужки, щоб прив’язати «ковзани» до взуття. Каталися люди на ковзанах, відштовхуючись від слизької поверхні за  допомогою двох палиць, схожих на палиці сучасних лиж. Так предки могли швидко пересуватися по поверхні, вкритій кригою.
    Протягом багатьох століть жителі різних країн світу виготовляли свої неповторні льодяні скороходи. На Півночі їздили на бивнях моржів, у Китаї прикріплювали до взуття куски бамбука, у Казахстані виточували ковзани із кісток коней.

   
    Минав час, мінялася форма ковзанів і матеріал, з якого їх виготовляли. На зміну ковзанам із кісток тварин прийшли дерев’яні ковзани, зо яких знизу кріпили загострену металеву пластину.
    Любили кататися на ковзанах і наші далекі предки.  Найстаріші ковзани на планеті знайдені археологами на березі Південного Бугу, недалеко від Одеси. Їм більше трьох тисяч років! Зроблені ці ковзани з ікл моржів і кісток тварин.
    Залежно від регіону ковзани виготовляли із кісток свійських тварин, лосів або північних оленів та кріпили до стопи ремінцями. Їх головним призначенням було зовсім не катання, вони мали допомогти швидше пересуватися по замерзлих річкам взимку.





    У 1848 році відбувся найбільший розвиток ковзанів: до зимового взуття почали кріпити лезо зі сталі. Після цього ковзани стали використовувати не лише як засіб пересування по замерзлих річках та озерах. Катання на чоботях з лезом стало не тільки улюбленою зимовою забавою дорослих і дітей, а й неперевершеним видом спорту. Адже тепер на ковзанах можна не лише їздити по прямій лінії, а й кружляти, танцювати, стрибати, робити на льоду захоплюючи піруети, забивати шайбу у ворота…

    А все починалось з міцних кісток тварин…



Смайлик. - 2020. -  № 12. – С.8-9



















пʼятниця, 22 січня 2021 р.

Фантастичні історії Ернеста Гофмана


   
  24 січня 2021 року відзначається 245-річчя від дня народження Ернста Теодора Амадея Гофмана. Більшості він відомий як письменник-казкар, автор «Крихітки Цахеса» та «Лускунчика і Мишачого короля». Але в душі цієї людини завжди жило мистецтво. Він був автором першої німецької романтичної опери, диригентом, професійним музичним критиком, театральним декоратором, письменником, музикантом,  графіком, а ще – блискучим юристом. У кожній галузі, за яку брався, Гофман виявляв високий професіоналізм.





    Ернст Теодор Амадей Гофман народився 1776 року в Кенігсберзі, в тодішній Східній Пруссії, у родині судового урядовця. Він був веселим, дуже дотепним хлопцем і ще в школі виявив великий хист до музики й малювання. З-поміж іншого також наполегливо опановував мистецтво слова: залюбки брався за створення віршів, оповідань, казок тощо. Але вчитися після школи пішов, як і його батько, на правника, бо в ті часи це був фах, що давав змогу людині не аристократичного походження забезпечити собі та своїй родині прожиток.

    Уже на першому курсі університету Гофман для заробітку дає уроки музики і продає свої малюнки, а в дев'ятнадцять років пише свій перший музичний твір і перші два романи, які, проте, не були надруковані і не дійшли до нас.

    По закінченні навчання Ернст почав працювати в суді, а як не витримував атмосфери корисливості, що панувала там, то працював керівником оркестру, диригентом або художником-декоратором  у театрах. І весь час багато писав. Спершу то були музичні твори: опери, дуети, вокальні п'єси, статті про музику та про музикантів, а від 1812 року він майже цілком віддається літературі. З того часу він написав два романи, багато повістей та оповідань, що разом склали шість великих томів. І всі вони створені за якесь десятиліття. Бо 1918 року письменник захворів, а 1922 помер. Йому було тоді лише сорок шість років.

    Саме художніми творами Ернст Теодор Амадей Гофман здобув собі світову славу. Більшість його оповідань та повістей, і навіть один роман, мають казковий сюжет, у них поряд із людьми діють феї, чаклуни, добрі й лихі духи, тварини. Ці казкові істоти живуть у Гофманових творах за своїми власними законами, але часто й за законами людськими, а вони, звісно, бувають несправедливі й підступні, служать не добру, а злу. Письменник дотепно висміює і такі закони, і тих, хто їх запроваджував.





    Дивовижний світ відкриває перед юним читачем казка «Лускунчик і Мишачий Король». Це історія дівчини Марі та хлопчика Дросельмаєра, якого зла миша Мишильда перетворила на Лускунчика.

    Казка обов'язково сподобається дітям, які можуть та люблять фантазувати. Адже тільки фантазери та невиправні мрійники здатні з легкістю поринути в загадковий світ іграшок та побачити боротьбу Лускунчика з Мишачим Королем.








    Запрошуємо і вас побувати у тому дивовижному світі, ви неодмінно знайдете там багато цікавого для себе.

Буктрейлер «Лускунчик і Мишачий король»Е.Т. Гофман



Аудіоказка «Лускунчик та мишачий король»


Мультфільм«Лускунчик»



«Чарівне королівство Лускунчика» - сучасне прочитання найвідомішої різдвяної історії у світі. 







середа, 20 січня 2021 р.

Кому морози не страшні


    Ось і прийшла зима зі своїми морозами й заметілями, рвучкими північними вітрами. Не чути веселого співу пташок, вони давно відлетіли на південь. На зимування у теплі краї. Але не всі птахи відлітають у вирій. Є і ті, що залишаються зимувати у наших краях. Як же вони зимують і що полюбляють їсти, ці маленькі пернаті зимувальники? Вам цікаво про це дізнатися? Тоді нумо  знайомитися.

Птахи кольору національного прапора.


    Маленька пташка в темному «шоломі» та з жовтою «жилеткою» на грудях, із синіми крильцями – це синиця. Синиці дуже голосисті птахи, вони спілкуються, обмінюються великою кількістю звуків. Деякі підвиди синиць ведуть осілий спосіб життя , а деякі подорожують, шукаючи для себе більш м’якого клімату взимку. 
    Улітку ці веселі барвисті пташки харчуються гусінню та комахами, узимку видобувають із-під кори дерев личинки. Але також залюбки ласують зернятками, особливо в сильні сніги та морози.
    Синиці на зиму утворюють гурти-зграйки. Їм так легше захищатися від ворогів та шукати їжу. Самці синиць – справжні лицарі, навіть дуже голодні, вони поступаються своєю чергою на годування самичкам. Дехто помилково вважає, що синиці прилітають до нас лишень узимку, Але це не так. Просто влітку птахи живуть у лісі. А на зиму прилітають поближче до людського житла, де й тепліше, і з їжею легше. Адже люди підгодовують красунь.

Снігурі -  вісники зими.


    Багато хто з вас, друзі, бачив пташок із чорними голівками та яскраво-червоними грудьми, що жваво стрибають по гілках, Ці птахи називаються снігурі. Вони прилітають до нас із Карпатських гір на зимування. На відміну від багатьох інших птахів, що восени відлітають у вирій, снігурі не бояться зими. Бо наша зима для них уже тепла.
    Снігурі збираються зграйками, весело перегукуються, скачуть по верхівкам дерев у садах і парках. Уся зграя насправді є дуже організованим «угрупованням». Птахи неухильно діють за «наказом» свого пташиного ватажка.
    Харчуються снігурі ягодами, насінням та бруньками дерев і чагарників, методично «обробляючи» спочатку одне дерево, а потім наступне.


Горобці – міські жителі з постійною «пропискою».



    Горобців можна сміливо назвати міськими мешканцями. Веселі, верескливі, птахи-пустуни, за якими так цікаво спостерігати. Ці пискляві кульки пір’ячка з очками-намистинками здатні викликати посмішку навіть у найхолодніший день. Горобці – командні гравці, їхні зграї чисельні.
    Їдять, практично, усе: насіння, хлібні крихти, комах. Ягоди. Але, попри їхню пристосованість до міського життя, узимку їм так само важно знаходити харч. Тому горобчики часто прилітають до годівниць.


Птахи у «камуфляжі».



    Щиглики мають яскраве, строкате забарвлення. І в перший момент здається, що птахи хизуються своїм багатобарвним убранням. Але насправді строкатість цих пташок – спосіб маскування. Тобто птахи ніби вдягнені у «камуфляж», що дозволяє їм легко заховатися від хижаків серед бур’янів, кущів і гілок. Щиглики живуть у лісах та паркових зонах. Але взимку, коли стає зовсім скрутно з їжею, вони прилітають ближче до людських осель.
    За розміром ці пташки не більше за горобців, але «стрункіші». Вони жваві та веселі. Хоча їдять мовчки, фактично не перегукуючись з іншими членами зграйки, на відміну від тих-таки синиць.
    Щиглики дуже голосисті, можуть наспівувати до двадцяти видів пісеньок-трелей. Часто маленьких співаків тримають у клітках.
    Харчуються щиглики насінням смітних трав, комахами-шкідниками, чим приносять користь людям та природі.



Куля. – 2020. - №12. – С.12-13

понеділок, 18 січня 2021 р.

Права дітей у віршах

Я, бібліотечний кіт Кекс запрошую вас, любі малята, вивчати разом зі мною права дітей.

Країн на світі є чимало —
Великі, дружні і малі.
Ми ж вирушаємо у Право —
Країну мрій людей всіх на Землі.

Розпочинаємо!!!


пʼятниця, 15 січня 2021 р.

Тест «Незвичайні досягнення Книги рекордів Гіннеса»


    Перше видання Книги рекордів Гіннеса було опубліковане 27 серпня 1955 року. Це зроблено на замовлення броварні Гіннес після суперечки між керівним директором Х’ю Бівером і його друзями-мисливцями про найшвидші види європейської дичини. Спочатку книга була збіркою цікавих наукових фактів. Згодом усе більше людей стали намагатися потрапити на її сторінки за допомогою незвичайних рекордів. Спробуйте разом із дітками відгадати, який рекорд насправді є у книзі, а який є вигаданим.


1.Що з переліченого ще не їли на швидкість?

А) гусінь;
Б) залізо;
В) скло;
Г) равликів; 
Д) живих скорпіонів.



2. Якого з перелічених рекордів ще не встановили?

А) балансування мотоциклом на зубах;
Б) метання гумових чобіт на дальність;
В) ковтання мечів;
Г) жонглювання живими їжаками;
Д) жонглювання ввімкненими    бензопилами.




3. Якого рекорду ще немає в книзі?

А) тяга вантажівки  вухами;
Б) утримання автомобіля на голові;
В) катання слона на тачці;
Г) утримання бетонних блоків за допомогою волосся.





4. Одного з цих рекордів не існує:

А) рекорд з одночасного відкривання парасольок;
Б) найголосніший масовий крик;
В) найбільший одночасний концерт піаністів;
Г)  наймасовіше тренування з греко-римської боротьби;
Д) наймасовіші стрибки на одній нозі.





5. Усі ці дивні рекорди, окрім одного, записані у книгу. Якого саме?

А) найбільший забіг у костюмах Дарта Вейдера;
Б) найдовше перебування на снігу без одягу; 
В) рекорд  з наймасовішого одночасного надягання тканих масок для обличчя;
Г) найбільша кількість примагнічених до тіла ложок.
    
    



    Упевнені, що ви весело та пізнавально провели час зі своїми дітками, Разом зробили висновок, що жоден рекорд не вартий життя та здоров’я людини та всіх живих істот. Натомість можна створити власну сімейну книгу рекордів та записувати туди досягнення всіх членів сім’ї. Наприклад, рекорд із найкращого застеляння ліжок чи рекорд із найшвидшого прибирання кімнати. Нехай у ваших родинах панують взаєморозуміння та злагода! 

 Перевір себе: 1.Д) 2.Г) 3.Г) 4.Г) 5.А)

Сашка. - 2020. -  № 11. – С.21


середа, 13 січня 2021 р.

Ігри для зимової вечірки

    




    Взимку, коли надворі заметіль і холодно, так довго вже не погуляєш. Доводиться розважатися в приміщеннях. Та не сумуй! Зараз ми навчимо тебе, як розважатися з друзями, коли не можна вийти надвір. Особливо, якщо ти вирішиш влаштувати вечірку.



Для початку вечірки – «Ніс для сніговика»


    На великому аркуші паперу намалюй гарного сніговика. Але без носа! Гравцю треба зав’язати очі, дати в руки ніс для сніговика, зліплений з пластиліну. Тепер хай, не дивлячись, причепить носа сніговику!






Для «розігріву» компанії – «Мерзла розмова»

    Хтось із дітей так змерз, що не може вимовити жодного слова. Може тільки рухатись. Отже, ведучий загадує йому яке «зимове» слово (бурулька, сніжинка, сніговик, ялинка, крига, санчата…). І гравець намагається жестами пояснити, що йому загадали. А всі інші – вгадують. Хто вгадав – сам «замерзає» і показує наступне слово.


Спокійна гра «Згадаю все!»

    Гравці мають уважно подивитися на ялинку і запам’ятати всі-всі іграшки, які висять на ній, Якщо ялинки немає чи на ній самі кульки, потрібно розкласти різні іграшки на столі – 8-10 штук. На роздивляння іграшок – 30 секунд. Потім іграшки накривають, а гравці мусять записати на аркуші паперу всі ялинкові прикраси, які запам’ятали. Виграє той, хто згадає найбільш предметів!


Коли  всі занудьгували – «Крига - сніг»

    Всі стають у коло і кладуть руки один одному на плечі. Ведучий ходить по колу і шепоче на вухо «крига» або «сніг». А тоді виголошує: «Якщо я скажу «сніг», то гравці яким я сказав таке слово, мають підігнути одну ногу. А якщо скажу «крига», то ті, кому сказав це слово, мають присісти». Купа-мала гарантована!



Під кінець свята, щоб усі залишилися задоволеними – «Риболовля»

На довгу мотузку прив’язуємо на ниточках дрібні подарунки або цукерки (треба, щоб їх було більше ніж дітей). Усім по черзі зав’язують очі, дають в руки ножиці і підводять до подарунків. Той подарунок, який ти зрізав, - дістається тобі!



Маленька фея. - 2020. -  № 12. – С.22-23


понеділок, 11 січня 2021 р.

Запах свята

 
    Ти, помічав, що  коли повертаєшся додому  і відкриваєш двері, тебе огортає запах рідної домівки? А буває ще запах затишку – коли мама пече пиріжки. А ще – запах свята. До речі, кожна пора пахне по-своєму. Чим пахнуть зимові дні? Хвоєю та мандаринами! А хочеш зробити свій дім запашним? Кожен самотужки може зробити ароматичні слоїки. А знадобляться тобі фрукти, запашні трави та приправи, які зазвичай використовують для приготування їжі. Почнемо?

Аромат № 1



Потрібні
: апельсин, кориця, гвоздика, аніс. 
Робимо: під наглядом дорослого наріж кільцями апельсин, долай кілька паличок кориці або ложку меленої кориці, 8-10 бутонів гвоздики і кілька зірочок анісу. Залий баночку водою. Залежно від того, який запах тобі більше подобається, можеш покласти цього інгредієнту більше, а інших – менше. Експериментуй!


Аромат № 2






Потрібні: лимон, розмарин, ваніль.
Робимо: наріж лимон, поклади в баночку, додай 3-4 гілочки свіжого чи сухого розмарину і трішки ванілі. Залий баночку водою.








Аромат № 3




Потрібні: апельсин, імбир, мигдалева есенція.
Робимо: наріж апельсин, склади в банку. Свіжий імбир наріж кружечками чи додай мелений сухий імбир. Мигдалева есенція – кілька крапель ( та можна обійтися і без неї). Залий баночку водою.







Аромат № 4




Потрібні: хвоя, мускатний горіх, лавровий лист.
Робимо: гілочки ялинки чи сосни, кілька лаврових листочків, кілька цілих мускатних горіхів. Гілочки і листочки злегка розімни, надломи.  Додай трохи натертого мускату. Цей аромат пахне без води!





Як це працює?

    Твої чарівні слоїки почнуть віддавати аромат, якщо ти їх нагрієш. Звісно, можна придумати різні нагрівачі. Та найпростіше – поставити відкритий слоїк з наповненням на батарею чи поблизу неї. Але будь обережним, щоб не розлити. Тепер тобі забезпечений приємний аромат удома!
    Ти можеш підготувати відразу кілька баночок з ароматами, накрити їх кришками і поставити в холодильник. Вони можуть зберігатися там до двох тижнів. А потім, залежно від настрою, діставати і підігрівати іншій слоїк.
    Маленький секрет: усі ці аромати вбивають віруси. Тож твій будинок не тільки приємно пахнутиме, а й буде захищений від хвороб!

Маленька фея. - 2020. -  № 12. – С.2