В сукні зеленій стою цілий рік…

    «В сукні зеленій стою цілий рік, сонечко світить, чи падає сніг». Навіть дошкільнята знають відгадку: це – ялина або сосна. Ти думаєш, що вічнозелені рослини не скидають хвою? Але це не зовсім так. Хвоя, видозмінені листки хвойних рослин, живе 2-20 років (як у якого дерева). І вона не обов’язково зелена, як у ялини, як у ялини звичайної. У ялини колючої, яку часто висаджують на вулицях, хвоїнки темно-зелені. А ще є ялина блакитна, сиза, срібляста. Є хвойні дерева, які мають і жовте, і червоне забарвлення.
    Хвойні дерева скидають хвою, але не відразу, а поступово. Тому нам здається, що вони ніколи не розлучаються зі своїми голочками. Голки сосни живуть лише 2-3 роки, потім опадають, і на їхньому місці виростають нові. Голки ялинки живуть 5-7 років, інколи 9 років. Хвоя ялівця тримається на гілках 4 роки. Хвойні дерева живуть до 400 років.

Хвойні рекордсмени України.

    Тис ягідний серед українських хвойників – дерево довгожитель. Ці дерева живуть до 4000 років. Колись тис ягідний був поширений в усій лісовій зоні Європи. Але через цінну деревину тис нещадно вирубували. Недарма це дерево називають королівським.
    Найвищим деревом в Україні була модрина європейська в Рахові. У віці 140 років її висота була 54 метра. Зараз є декілька ялин заввишки 45 метрів на Буковині.

    Найбільш високогірним деревом в Україні є гірська сосна. Вона росте на висоті 2010 метрів на горі Піп Іван у Карпатах. Гірські сосни часто утворюють густі зарослі до 3 метрів заввишки, практично непрохідні для людини.

    Хвойні дерева – найпоширеніші в Україні. Рекордсменами є сосна , ялина, смерека та ялиця.

Цікаві факти про хвойні дерева.

    Молоді пагони, кора, листя тису отруйні для людей і деяких тварин, наприклад, для коней і корів. А зайці та олені охоче поїдають тис без шкоди для себе. Важка, міцна червона деревина тису практично не гниє. Меблі з червоного дерева можуть простояти століттями. Колись з тису виготовляли луки. У Давньому Єгипті його називали «деревом смерті», на Русі – «червоним деревом», «негний-деревом», а вчені називають його «деревом-списом».
    Тис – довгожитель, але росте вкрай повільно, 2–3 см на рік. Яскраво-червоне насіння тиса у м’ясистій м’якоті схоже на ягоди.

    Тис легко переносить стрижку. Його використовують для живих парканів і «зелених зоопарків» – підстрижених у формі тварин кущів.

    Модрину називають «добрим деревом». Голки модрини не колючі, вони м’якенькі. З деревини модрини виготовляють штучний шовк, цукор, спирт, сірку, каніфоль.

    Модрину не можна сплавляти річкою, бо її деревина дуже важка. Сирі, щойно спиляні дерева тонуть у воді. Будівлі з модрини міцні, як камінь, і стоять понад 500 років.

    Гілки ялини не ламаються під вагою снігу. Така в неї форма – вузький конус не утримує багато снігу. Широкі гілки-лапи еластичні, пружні. Сніг прихиляє лапу до землі, але не ламає її. Гілки струшують сніг і знову піднімаються.

    А ось коріння ялини розходиться зірочкою в ґрунті при самій поверхні. Сильний вітер вивертає ялинку з корінням, яке не може втримати могутнє дерево.

    Весна в ялиновому лісі запізнюється! Густа, щільна крона ялин пропускає мало світла, на снігу лежить густа тінь, ґрунт сильно промерзає за зиму.

    Ялину називають щедрим деревом. Багато тварин ласують насінням ялини, якого у неї дуже багато. Це дерево щедре і для людей. Ялина дає нам  будівельний матеріал, папір, штучний шовк, целофан. З ялини виготовляють музичні інструменти, штучну шкіру і багато інших корисних речей.

    Скрипки з деревини ялини уже понад 300 років заворожують чарівними звуками. У Карпатах здавна використовують деревину смереки (це місцева назва ялини) для виготовлення трембіти. Українська трембіта – найдовший музичний інструмент у світі.

    Сосна, яку поранили, «плаче»! Зі стовбура виділяються янтарні сльози, які закривають ранку і рятують дерево від хвороботворних мікробів. Саме з таких «сліз» дуже давніх сосен утворився бурштин.

    Сосна рятувала мореплавців! Свіжа хвоя багата на вітамін С. Моряки використовували хвою як засіб проти цинги.

    Перевір свої знання, зіграй у вікторину:

У світі сновидінь…

    Що у світі найсолодше? Авжеж сон! Ні цукерки, ні торти, ні тістечка не можна порівняти з такою насолодою, як м’яка подушка та зручна постіль. Інколи здається: навіщо взагалі спати? Виявляється, є для чого!
    Коли ми недосипаємо, то гірше запам’ятовуємо інформацію, повільніше рухаємося і більше їмо. Річ у тім, що через брак сну знижується рівень гормону лептину, який регулює апетит. Тож поганий сон може перетворити спритну кмітливу людину на повільне голодне ледащо. Біда та й годі!

    Усі люди бачать сни, але не всі пам’ятають, що їм наснилося. Дехто вважає, що сни віщують майбутнє. Дехто – що сни – це просто наші спогади, емоції та витвори уяви. А ось який цікавий висновок зробили науковці: до появи кольорового телебачення лише 15% людей бачили барвисті сни, а тепер – 75%.

    Чи знаєш ти, що кількасот років тому в Європі спали напівсидячи? Така поза вважалася корисною для здоров’я.

    Людина спить близько третини свого життя.  Новонароджені діти сплять по 12-18 годин на добу, дорослим вистачає 7-9 годин, а тобі та твоїм одноліткам – 9-11. Під час спання гормон мелатонін нормалізує наші обмінні процеси та покращує імунітет. Простіше кажучи, сон – це здоров’я!

    Деякі люди можуть контролювати свої сни. Подейкують, що геймерам це вдається найкраще.

    Як треба спати?

    Перед сном добре провітрюй приміщення. Коли в кімнаті задуха, нам бракує кисню, а тому ми не відпочиваємо як слід. На ніч не варто робити активних фізичних вправ. А от зарядка зранку – те, що треба! У спальні слід підтримувати порядок. Таким чином ти налаштуєшся на кращий сон, а зранку – на активний і цікавий день.

    А от деякі тварини сплять по кілька місяців поспіль, щоб «економно» пережити зиму. Для цього пізньої осені вони вдосталь наїдаються, вимощують теплі кубла та … вкладаються спати аж до весняних днів! 

    Досі невідомо, чи сниться щось тваринам, Але вони так мило смикають лапками вві сні, ніби справді біжать за м’ячем або захоплено граються. Шкода, що вранці домашні улюбленці не розповідають своїх сновидінь!

    Цікаво знати.

    Калани (різновид видр) сплять, узявшись за лапки, щоб їх не віднесло течією. 

    Мозок дельфінів спить лише наполовину, Адже їм потрібно не забувати час від часу виринати й дихати.

    Коти сплять 70% свого життя. А равлик може не прокидатися 3 роки поспіль!

    Подивись пізнавальне відео про сон тварин:

Від «шептунчика» до мобільного

    Хочете змайструвати телефон? Візьміть дві сірникові коробки, між ними протягніть нитку – і «говоріть» із другом, який перебуває у сусідній кімнаті. Авжеж, нитка лише щось «шепотітиме», але ж ви знаєте: то говорить друг і ви йому потрібні. 

    Подібний телефонний пристрій знайшли археологи в одному із старовинних палаців в Перу. Там мотузок з’єднував не сірникові коробки, а посудини з гарбузів. Тому давньому телефону – не менше тисячі років. Попередників у телефону було багато, але справжній винайшли відразу двоє людей. 

    14 лютого 1876 року американський інженер Александр Белл запатентував прилад «для передавання телеграфом звуків голосу». Всього дві години по тому заявку про винайдення такого ж апарата  до патентного бюро приніс фізик Ілайш Грей. Та першим винахідником телефону вважається Александр Белл. Його телефон говорив тихо, хрипів, але інженер уперто вдосконалював свій винахід. А вже через рік в Америці було відкрито телефонну станцію. Коли ж у 1922 році Белл помер, то в США на хвилину замовкли всі телефони – понад тринадцять мільйонів.

    Сучасні телефони вміють не лише передавати звук на відстань. Вони запам’ятовують номери і самі з’єднують з абонентом. І навіть запобігають грипові: у слухавку таких телефонів умонтовується пристрій , який стерилізує її поверхню. Є телефони-календарі, телефони-годинники… 

    А нині ми маємо ще й мобілки  - телефони без дротів. Про таке раніше можна було прочитати лише в фантастичних творах.

    Дзень-дзень!  Задзвонив телефон. Ти прикладаєш слухавку до вуха і кажеш : «Алло!» А що означає це звичне слово? Прийшло воно до нас  із моря і народилося набагато раніше за телефон. Бачив не раз, напевне, в кіно, як перемовлявся капітан одного корабля з капітаном іншого. Він кричав у рупор: «Алло!», що означало:  «Слухай!» Тож і ти, зателефонувавши другові, кажеш йому : « Алло!», тобто «Слухай!»

    Послухай веселу пісню про телефон:

Веселий та сумний зубчик

     Це тільки здається, що у людини багато зубів – аж тридцять два! Якщо не піклуватися про них, якщо боятися стоматолога, то, на жаль, кількість зубів почне зменшуватися.
    Часто помилково думають, що марно доглядати за молочними зубками, бо ж  вони все одно випадуть. Це не правильно, тому що карієс молочних зубів викликає руйнування постійних.

    Треба пам’ятати правила догляду за зубами.
    Зуби треба чистити вранці та ввечері  рухами щітки знизу вгору та згори вниз ( а не збоку вбік!).  

    Потім окремо почистити круговими рухами щітки жувальну поверхню зубів.

    Навчися користуватися зубною ниткою. Вона добре очищує міжзубні щілини.

    Не забувай чистити не тільки зуби, але і язик – на ньому накопичується багато мікробів, що створюють зубний наліт та викликають карієс.

    Якщо є можливість, чисть зуби після кожного прийому їжі. Або погризи моркву чи яблуко. А ось солодким не захоплюйся!

    Не розгризай зубами горіхи, не розв’язуй вузлів, не перегризай нитки, не тримай у роті булавки чи цвяхи – це дуже небезпечно: можуть утворитися мікротріщини.

    Не бійся стоматолога! Відвідуй його регулярно для профілактичного огляду: нехай краще лікар запломбує маленьку дірочку, а ніж потім довго та серйозно лікувати напівзруйнований зуб.

    Стоматолог порадить тобі, якою пастою краще користуватися.

    Якщо тобі порадять носити брекети – спеціальні пластини для зубів – не соромся! Брекети виправлять неправильний прикус. Лише трошки потерпи – і усмішка буде, як у кінозірки!

    Якщо дотримуватися всіх вивчених правил гігієни, то матимете чарівну, веселу, щиру, сліпучу посмішку на все життя!

    Перевір себе, що ти знаєш про зуби, дай відповіді на питання від Зубної Феї:

    Та подивись цікаві мультфільми:

Мовні заморочки

    Фразеологізми - це перлини мови, невичерпні  скарби  народної  мудрості. Вживання їх збагатить мовлення влучними і образними висловами і  зробить нашу мову цікавішою, яскравішою.
    Є багато фразеологізмів пов’язаних з продуктами, які ми вживаємо в їжу.
    Перевір свої знання – виконай завдання:

Батарейки, здавайтеся!

    Історія виникнення. Перша акумуляторна батарейка з’явилася 1859 року! А масове виробництво літієвих розпочали в 1998-му.
    Як працює батарейка? Батарейка – це хімічне джерело електричного струму.  Принцип роботи батарейки такий: електрострум виробляється під час взаємодії важких металів і лугів у певному середовищ, і хімічна енергія перетворюється на електричну.
    Батарейки маленькі, але можуть завдати великої шкоди.

В чому шкідливість батарейки? Одна батарейка отруює 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води!
    Батарейка зі сміттєвого відра потрапляє на звалище, де її металевий корпус руйнується, і «начинка» (важкі метали) проникає у ґрунт, ґрунтові води, річки, озера.

Свинець. Осідає в нирках та руйнує їх, а ще – печінку, і викликає розлади нервової системи.

Кадмій. Накопичується в організмі і призводить до утворення пухлин.

Луги. Можуть спалити слизові оболонки і шкіру.

Нікель і цинк. Псують підшлункову залозу й кишківник, печінку й головний мозок.

Ртуть. Вражає нервову систему, порушує роботу рухового апарату; б’є по печінці й ниркам, погіршує зір і слух, порушує дихання.

Щороку в Україну ввозять понад 3,5 тисячі тонн батарейок. Переробляють лише 3 відсотки. І це катастрофа!

Разом з батьками обери, куди скидатимеш використані батарейки вдома. Збираючись на закупи, прихопи батарейки і поклади їх у спеціальний контейнер торговельного центру!

Якщо у твоєму місті чи селі ще досі немає такого – організуй збір сам! попроси допомоги в учителя чи батьків! Назбираєш повен контейнер – пиши громадським організаціям у великих містах і відправляй їм!

Будь свідомим – бережи природу!

Подивись пізнавальний мультфільм про батарейки:

 По сторінках журналу «Пізнайко».

Секретні файли про тебе

     Увага! В інтернеті щодня з’являється все більше небезпек для тебе. Кіберполіції терміново потрібні помічники! Приєднуйся!

    Не вказуй особисті дані. Якщо сайт наполягає ввести твоє ім’я – вигадуй псевдонім (друге ім’я).

    Не заповнюй рядки, де вимагають написати адресу, прізвище, дату народження, телефон, прізвища та імена друзів, їхні координати. Цією інформацією можуть скористатися не лише віртуальні, а й реальні злочинці.

    Якщо твій «інтернет друг» запропонує тобі зустрілися, неодмінно повідом про це батьків, порадься з ними, чи варто це робити. У мережі людина буває іншою, ніж у реальному житті. Ти прийдеш на зустріч зі своєю ровесницею, а замість неї на тебе чекатиме зловмисник, який може скривдити.

    Не відправляй смс, щоб отримати інформацію з інтернету. Часто вискакує віконце: «Лише сьогодні – бери участь і вигравай!». Ти клікнеш на нього і отримуєш повідомлення: «Щоб взяти участь у розиграші, надішли смс!». Ніколи не роби цього без дозволу дорослих. Це повідомлення може коштувати чимало грошей, які доведеться сплатити твоїм батькам. Будь уважним – зловмисники розраховують на твою легковажність.

    Відвідуй лише ті сторінки в мережі, які тобі радять батьки. Вони краще розуміють на інтернет-небезпеках. І не порадять нічого поганого, бо люблять тебе.

    У мережі ти можеш натрапити на сторінки із незрозумілим змістом. Розкажи про це батькам. Один клік може привести на сайт, який пропонує переглянути «дорослі сторінки». Не квапся туди, розумнішай на своїх сторінках.

    Не забувай, що Інтернет – не головне твоє захоплення. Адже в тебе є улюблені книги, заняття спортом, прогулянки з друзями. Поєднуй усі захоплення так, щоб одне не шкодило іншому.

    Подивись пізнавальні мультфільми про безпеку онлайн:

Бабаки - не диваки

    Наша природа багата на різних тварин. Їх можна побачити у лісах і степах, у горах та водоймах — всюди, де їх не ображають, де вони не бояться показуватися на очі людині. Раніше люди були ближчі до природи й добре знали звірів, що мешкають поряд, вивчали їхні характери, звички, складали про них оповідки, казки й пісні. Нині ми бачимо диких тварин переважно в зоопарках.

Хто такі бабаки.

    Бабак – гризун з родини вивіркових. Вивірка – друга назва білки. Тож бабак – родич білочки й зовні схожий на неї. Але він не лазить по деревах, а живе в норах, як більшість гризунів. Живиться соковитими рослинами, корінцями, ягодами. За розмірами бабаки подібні до котів, кролів (довжина тіла 30-60 см, вага 3-9 кг). Бабак живе 15-18 років.

Де живуть, і як їх звуть.

   

    Мешкають ці пухнастики лише у Північній півкулі нашої планети.

    У різних місцевостях живуть бабаки, які різняться розмірами, забарвленням, пишністю хутра і навіть звичками та вміннями. Відомо понад 15 видів цих милих тваринок.

Одних назвали за кольором — бабак сірий, бабак сивий, бабак жовточеревий; інших — за місцевостями, де вони водяться — лісовий, степовий, альпійський, гімалайський, камчатський та ін.

    В Україні нині залишився тільки степовий бабак, або байбак. Від інших своїх родичів він відрізняється коротким хвостом і пісочно-жовтим забарвленням.

    Мисливці активно полюють на цих тваринок — заради їхнього м'яса, гарного хутра та цілющого жиру. Тож бабаків стає дедалі менше.

Уміє дружити та й захистити.

    Бабаки живуть сім’ями – від 2 до 20 тваринок мешкають в одній норі, що має багато ходів та кімнат. Узимку сплять разом, щільно притиснувшись одне до одного, у більшій кімнаті. Здогадуєтеся, чому?

    Самець та самичка утворюють пару на все життя. Старші діти, доки не знайдуть собі пару, живуть з батьками. Ці дружні сім’ї об’єднуються в колонії – поселення, в яких панує дух взаємодопомоги. Зі своїми бабаки лагідні, а ворога можуть покусати, хоробро захищаючи рідню.

    Ці тваринки культурні. Бабак, що забрів у чуже поселення, не підходить близько до нір, а ввічливі господарі не здіймають галасу, коли він з’являється. Небезпеку ж (людину, собаку) сторожа на пагорбах угледить з відстані півкілометра і свистом подасть сигнал ховатися.

Соньки, але не ліньки.

    Бабаки сплять від 5 до 9 місяців, найдовше за всіх соньків. У цей час температура тіла в них знижується – до 3-4 градусів. Тому бабака неможливо розбудити нічим, крім прогрівання. Про того, хто спить міцно, кажуть «спить, як байбак». Іноді байбаком називають вайлувату ліниву людину. Утім це не справедливо. Бабачки – не ліньки, вони прудкі й працьовиті.

Викопують так багато нір, як ніхто, ретельно облаштовують житло: утеплюють зверху, на  зиму затикають кожен вихід щільним жмутом трави.

    Бабаки активні, допитливі та жваві, скрізь пхають свої цікаві носики. Та й бігають досить швидко, як для їхніх коротких ніжок. Вони ще й охайні – влаштовують зовнішні туалети.

Домашній улюбленець.

    Молодих бабачків легко приручити. Живучи з людьми, вони приймають їх як свою зграю,  ластяться, граються, захищають господарів і житло. У давнину мандрівні актори, співаки розважали публіку з дресированими бабаками.

Бабак – символ.

    Ідучи степом, люди завжди бачили бабаків у сторожовій позі. Тому ця тваринка стала символом степових просторів. В Україні в 2007 році було випущено золоту двогривневу монету, присвячену степовому бабаку. 

    А в  США та Канаді щороку 2 лютого відзначають незвичайне свято – День бабака. Цього дня прийнято спостерігати, як бабак виходить із нори. Люди сподіваються, що він передбачить кінець зими і прихід весни. Бабак просто виходить зі своєї барлоги, а все інше робить сонце. Згідно з переказами, якщо бабак виходить зі своєї нори в похмурий день і не бачить своєї тіні, весна прийде рано. Якщо день сонячний, бабак побачить свою тінь і повернеться в свою нору - це означає, що холодна зимова погода збережеться ще на шість тижнів.
    Незважаючи на те, що сучасні дослідження показали, що немає ніякого зв'язку між поведінкою бабака і подальшим приходом весни, традиція залишається дуже популярною.

    Подивись цікаве відео про бабака:

Зима. Вивчаємо англійську

    Зима - одна з найулюбленіших пір року у дітей. Ще б пак — можна  будувати снігові замки, грати в хокей і влаштовувати снігові битви з друзями. А після таких насичених прогулянок прийти додому і в теплі випити чашку найсмачнішого какао.
    Навчальні відео та веселі пісні допоможуть дітям вивчити англійські слова про зиму:

Тільки в Україні народжуються справжні козаки!

 

     Олександр Іванович Власюк, відоміший під ім'ям Сашко Лірник — народився і виріс в Умані. Автор і ведучий дитячих телевізійних програм «Казки лірника Сашка» і «Світанок», сценарист мультсеріалу «Моя країна-Україна», учасник рок-гурту «Вій», актор, постійний учасник українських етнофестивалів. За освітою – інженер-будівельник.  Автор сценарію повнометражного мультфільму «Про чотири роги і козацький рід», який визнано найкращим мультиплікаційним сценарієм за часи незалежної України.
     Свої казки більше любить розповідати, тому записує дуже мало. Нині вийшло п’ять аудіовидань Олександра Власюка («Казки лірника Сашка», «Дорослим і дітям», «Химерні оповіді», «Казки для старшеньких», «Казки Лірника Сашка. Музика і пісні») і дві ілюстровані книжки «Казки Лірника Сашка» (2011 року – з малюнками Олега Петренка-Заневського і 2014-го – з ілюстраціями Інокентія Коршунова). 
    Лауреат низки премій і нагород, зокрема й відзнаки «Золота пір’їнка». 2000 року дитяче журі обрало Власюка «найкращим дитячим письменником України».
    Єдиний артист у світі,якому дзвонять бійці з фронту з проханням розказати по телефону казки "для бліндажа".
Постійно їздить на передній край фронту з концертами, організовує волонтерську допомогу.
    І не казкарем-веселуном лірник Сашко здається, а козаком-характерником, і слово в його вустах, як зілля чарівне — чи добре, чи зле, це вже як хто заробив. 

Чим здивує нас вухань?

     Кролі – найближчі родичі зайців. На відміну від справжніх зайців, кролики менші на зріст, тендітніші й мають коротші голову, вуха й задні лапи. Разом з хвостом  вони мають довжину до 40 сантиметрів.

    Кролики віддають перевагу чагарникам у пагористій і піщаній місцевостях. Тут вони риють собі нори й селяться цілими колоніями. Кролики можуть бігти досить швидко — до 56 кілометрів на годину. Але зайці бігають значно швидше — до 72 кілометрів на годину. Це приязні й товариські істоти, які ревно опікуються своїм потомством. Певне через це їхня плодючість просто фантастична. За чотири роки пара кролів може наплодити 250 кроленят. А оскільки їхні діти теж розмножуються, то маємо неймовірну цифру – 1250000 кроликів!

    Кроленята народжуються сліпими, голими та безпомічними, але дуже швидко ростуть: у 2-3 місяці важать 15-2 кілограма.
    Перші 10 днів кроленята сидять у гнізді, вкриті материнським пухом, а згодом виходять із гнізда  і на 30-й день починають їсти звичайний корм.

    Живиться кролик тим же, що й заєць, але вважається ще шкідливішим гризуном, бо знищує велику кількість молодих дерев. У Новій Зеландії та Австралії їх розвелося сила-силенна. Там вони буквально спустошують пасовища, що стало справжнім стихійним лихом.

    Свійські кролі походять від дикого кроля, який із Піренейського півострова був завезений в інші регіони Європи, до Північної Африки, Південної Америки, Австралії та Нової Зеландії. Одомашнювати цих тварин люди почали понад 2000 років тому і розводити задля м’яса, пуху та гарного хутра.

    Нині цих тваринок розводять у багатьох країнах світу. Існує близько 80 порід свійських кролів – пухові і хутрові (довгошерсті  і короткошерсті), шкуркові, м’ясо-шкуркові, м’ясні та інші. Серед них є справжні велетні, їх так і називають білі велетні і сірі велетні.

    Найбільший кролик у світі важив 23 кілограми та був завдовжки 1 метр 32 см.

    Кролик-пігмей – це найменша порода кроликів на планеті. Максимальна вага дорослої особини досягає всього 450 грамів, а довжина становить від 22 до 35 сантиметрів.

    Серед пухових кролів славляться ангорські. Пух вони дають білий, довгий, дуже теплий, тонкий і легкий. Із нього виготовляють високоякісні вироби: шарфи, шкарпетки, берети, пухові шалі тощо.

    З одного кролика начісують 250-300 грамів пуху, а від деяких і до 700 грамів на рік.

    Тривалість життя кролика в дикій природі приблизно близько року, в той час як домашній кролик при правильному догляді може прожити 8-12 років. Самий старий кролик прожив 19 років.

    Існує понад 150 різноманітних забарвлень шерсті кроликів, але при цьому нараховується лише 5 кольорів їхніх очей: коричневий, сіро-блакитний, блакитний, рожевий і мармуровий.

    Подивись пізнавальне відео  та дізнайся цікаві факти про кролів: