пʼятниця, 23 вересня 2022 р.

Хто і як придумав жувальну гумку?


    Чи знаєте Ви, що щось схоже на сучасну жувальну гумку знаходили практично у всіх частинах земної кулі?
    Найперша жувальна гумка датується VII – II століттям до нашої ери. Її знайшли у Північній Європі, під час розкопок. Вона виглядала, як шматки доісторичної смоли з відбитками людських зубів.

    Цікавий факт, що кожен народ використовував у якості гумки смолу того дерева, яке росте на їхній території. Наприклад, стародавні греки жували смолу дерева мастика, а індіанці використовували смолу хвойних дерев.
    23 вересня 1848 року американець Джон Куртіс зробив першу жувальну гумку в себе вдома. Відтоді цей день став Днем народження жуйки.
    Джон зі своїм братом експериментували зі смолою ялини та виготовляли липкий гумовий матеріал, який можна було пережовувати. Тоді вони не додавали ніякого смаку. Жуйка давала лише м’яке та гумове відчуття. Їхня фабрика називалася «Кертіс Жувальна гумова фабрика».
    1869 року Амос Тайлер отримав перший патент у США за жувальну гумку. Однак він ніколи не продавав її. А ось стоматолог штату Огайо, Вільям Семпл, запустив виробництво жувальної гумки. Головними інгредієнтами були деревне вугілля та крейда. 

    Але перша масова жувальна гумка була продана у Нью-Йорку Томасом Адамсом. У 1870-х роках Томас і сини продавали ароматизовану смолу «Sour orange» як цукерки після обіду. У 1871 році Адамс запатентував машину для виготовлення жуйок. Того ж року, Адамс створив жувальну гумку з солодким смаком «Чорний Джек». Однак всі ці жуйки мали велику проблему, вони не могли зберігати аромат та відчуття свіжості, до того ж її не можливо було довго жувати.


    У 1880 році Вільям Уайт поєднав цукор і кукурудзяний сироп. Для кращого смаку він додав екстракт м’яти. І стався справжній переполох в історії жуйки. Її можна було жувати набагато довше, та вона дарувала чудовий аромат.
    Наступною сходинкою розвитку став експеримент Едварда Бемана. Він винайшов смолу до якої додав пепсиновий порошок. Таким чином Беман створив жуйку, яка служила «травною допомогою» та й служить по сьогодні.
    У 1888 році жувальна гумка Томама Адамса, Tutti-Frutti, була першою жувальною гумою, яка була продана з торгового автомата. Перший торговий автомат для жувальної гумки був розташований на одній з станцій метро Нью-Йорка.


    В 1914 році Вільям Вірглі та Генрі Флер додали м'ятний і фруктовий екстракти до жувальної гумки. Так створився популярний бренд Wrigley's Doublemint. Компанія Wrigley швидко отримала міжнародний успіх. Торгова марка Wrigley стала відомою у всьому світі. 
    У 1928 році бухгалтер компанії Fleer gum компанії Walter Diemer намагався виготовити новий гумовий товар, але він випадково заснував бульбашкову гумку, яка не була липкою. Він називав це Double Bubble.
    У 50-х роках, коли споживачі усвідомили значення жуйки для здоров’я, з’явилися «Sugarless gum». Оригінальна ідея жуйки без цукру належить стоматологу Петрулісу. Він стверджував, що звичайні призводять до розпаду зубів. 
     Проводилося багато експериментів для отримання різних типів і смаків жуйок. Сьогодні є сотні варіантів жувальних гумок від класичної ванілі до кавуна, від жуйок, призначених для медичного застосування до тих, що змінюють колір наших зубів!
    Перегляньте  цікаві відео про жувальну гумку:






пʼятниця, 16 вересня 2022 р.

Я і моє право


    Під час військових дій всі категорії громадян стають потенційно вразливими. Але через свій юний вік діти виявляються вразливішими, ніж дорослі. Під час війни вони наражаються на величезну кількість ризиків, опиняються у неймовірно складному становищі.
    Під час військових дій порушуються всі найважливіші права дитини: право на життя, право бути з родиною, право на охорону здоров’я, на розвиток особистості, а також на турботу та захист.
    Україна сьогодні, як країна, яка ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини та має відповідні закони, на контрольованих територіях намагається дотримуватися цих норм, захищати права дітей, створювати належні умови, возз’єднувати сім’ї.
    Усі права, передбачені законодавством, мають бути реалізовані.
    Зіграйте з дитиною у вікторини і перевірте, як вона знає свої права:



середа, 14 вересня 2022 р.

Одяг. Вивчаємо англійську


     Прийшла осінь. У холодну пору року люди одягають теплий одяг: джинси і брюки, светри і жакети, пальто і шапки. Вивчайте назви одягу  англійською з малюком, дивлячись цікаві відео, та перевірте знання зігравши у мовну гру  «Англійська мова для дітей. Одяг (Сlothes)».










вівторок, 2 серпня 2022 р.

Смугастий смаколик

    Щорічно 3 серпня  у багатьох країнах відзначають дуже смачне свято. Це  - День кавуна. Вперше його відзначили в США  і це зовсім не дивно, так як ця країна займає перше місце в світі за кількістю поїдання кавуна.

    Історики вважають, що Батьківщиною кавуна є Південна Африка. Відомо, що вже в Давньому Єгипті люди знали і обробляли цю рослину, що підтверджується розкопками. Так, в епоху Середнього царства в 20 столітті до нашої ери кавуни часто поміщали в усипальні фараонів як джерело їжі в їхньому загробному існуванні - насіння було виявлене і в гробниці Тутанхамона. Він був відомий і в Стародавньому Римі, де його їли свіжим або засоленим, а також варили з нього мед.


    Дикий кавун розміром з велике яблуко. Науковці називають кавун «ягодою» Адже у нього тонка шкірка і соковита м’якоть з насінням. Але важко назвати «ягідкою» сучасний американський кавун сорту «Кароліна-Крос», що встановив світовий рекорд 122 кілограми!


    У багатьох країнах світу можна купити новий вид кавунів – квадратні. Такі кавуни вирощують з використанням прозорих пластикових форм. Вирощують квадратні кавуни і дині в Бразилії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Японії. 


    В Японії городники вирощують кавуни фантастичних форм: кубічні, пірамідальні і дивні у вигляді голови людини.



    У Китаї вивели кавун з м’якоттю золотистого кольору, який став дуже популярний, тому що золото в цій країні, символізує багатство.
    В Ізраїлі селекціонери навчилися вирощувати кавуни без кісточок.
    Цікаво, що культурні кавуни вивели ще прадавні єгиптяни. Люди ласують кавунами вже 4000 років! 

    Безумовно, кавун - це чудовий фрукт, який люблять в усьому світі. Він не тільки смачний, але і володіє безліччю корисних поживних властивостей. Він сприяє зниженню ваги, містить багато вітаміну С, вітаміну А, вітамінів групи В, багато фруктових кислот та інших важливих вітамінів, а також мікроелементів (калій, кальцій, магній, фосфор, цинк та ін.). Доведено, що в 800 грамах кавуна міститься добова норма вітаміну С. 
    Кавуни – справжнісінька скарбниця корисних речовин. Вони додадуть здоров’я всім: і дорослим, і малечі.
    Смачного частування!
    Подивись пізнавальні відео та мультфільм про кавун:








пʼятниця, 29 липня 2022 р.

Смугасте життя

    Чудове екологічне свято - Міжнародний день тигра відзначають у всьому світі 29 липня.
    Тигр - це один з найбільших хижаків з сімейства кішок. Значення слова «тигр» дослівно перекладається з давньогрецької мови як «швидкий, гострий». Своїми розмірами тигр поступається тільки ведмедям - білому і бурому. 
    Тигр вражає яскравістю забарвлення -  помаранчевим у чорну смужку. Але в природному середовищі смуги прекрасно маскують. У високих травах і чагарниках тигр стає майже невидимим, щойно він застигне в нерухомості.


    Тигрів недаремно називають смугастими кішками. Кількість смужок на їхній шкурі може досягти 100. Смуги в кожного тигра свої, унікальні, як відбитки пальців: двох тигрів з однаковими смужками зустріти неможливо. А смужки на лобі тигра нагадують китайський ієрогліф «король». Тому якщо лева називають царем звірів, то тигра можна назвати королівською кішкою.


    Хвіст у тигра теж смугастий, із темним кінчиком. Темних кілець на хвості зазвичай 10, але буває і 11, якщо хвіст надто довгий.
    Пазурі досягають  10 сантиметрів завдовжки – з них не вирвешся!
    Задні лапи тигра довші за передні – це дозволяє йому стрибати аж на 10 метрів!
    На задній стороні кожного вуха у тигрів є біла кругла пляма. Це оманливі «очі» - вони відволікають та обмаюють пильність інших тварин. У траві здається, що тигр напоготові й уважно дивиться довкола.


    Всі кішки вміють плавати, хоча більшість із них тримається від води подалі і підходить до неї, лише аби напитися. Але тигр купається заради насолоди. У задушливих і спекотливих джунглях тигри годинами сидять або лежать у воді озерця чи річки, насолоджуючись прохолодою.
    Чорні смуги є й на шкірі тварини – шерсть відростає відповідно до початкового малюнка, якщо тигра поголити, А ось у свійських смугастих і плямистих амурчиків колір шкіри не відповідає малюнкова на шерсті.
    Є ще одна відмінність тигра та кота: очі. У котиків зіниці щілинні, і звужуються вертикально. У тигра зіниці круглі.


    Тигренята народжуються сліпими й зовсім безпорадними. І майже рік їм потрібен, щоб навчитися справі життя – вистежувати та ловити здобич. Проте вони залишаються з матір’ю до двох років. Ось чому іноді біля здобичі збирається три чи чотири тигра. Тигри, що підросли, розходяться хто куди й далі живуть кожен на своїй території, подалі один від одного.


    Про тигра вигадали безліч легенд. Одна з них розповідала про «примару джунглів» - білого тигра. Ця легенда стала билицею. Якось в Індії мисливець знайшов лігво з чотирма тигренятами. Одне з них було біле. Але альбіносом це дивовижне звірятко не вважалося, оскільки очі в нього були не рожеві, а блакитні, і шерсть не чисто-біла, а з коричнево-сірими смужками. Сьогодні білі тигри вже не є надзвичайною рідкістю. Їх, зрозуміло, не зустрінеш у джунглях. Виведені людьми, вони перестали бути частиною дикої природи. Їх можна побачити у зоопарках.
    Хоч як це сумно визнавати, але сьогодні тиграм загрожує зникнення і їх занесено до Червоної книги. Браконьєрство та вирубка лісів – найбільше лихо для цих красенів.
    Цих тварин охороняють у природних парках та заповідниках. У зоопарках сьогодні живе майже вдвічі більше тигрів, ніж у природі. Полювання на тигрів заборонено у всьому світі.
    Подивись пізнавальні відео про тигрів:





середа, 27 липня 2022 р.

Дитина і вогонь


    Через необережне поводження з вогнем дитина може влаштувати пожежу, що нашкодить навколишньому середовищу і може нести загрозу для життя всіх довкола.
    Для того, щоб розповісти правила протипожежної безпеки, не потрібно багато часу. Якщо регулярно говорити на такі теми під час прогулянок чи виконання справ удома, при користуванні газом чи електроприладами, дитина швидко вбере у себе потрібну інформацію.. Тому про те, як діяти у тій або іншій проблемній ситуації, повинні розповісти батьки. Що саме треба пояснити дитині у першу чергу, легко визначити, виконавши з нею нескладний тест. Не хай у вас все буде добре!


    Подивиться повчальні мультфільми:





понеділок, 25 липня 2022 р.

Диво-птах


     «Корона» з пір’я на голові, довгий шлейф із пір’їн позаду  - гордо тримаючи осанку, виходить павич на галявину.
    Зустрічаються вони в Індії, Пакистані, Шрі-Ланки та деяких країнах Південно-Східної Азії. Живуть павичі в джунглях або ж лісах, зарослих густими чагарниками.

    Хто так пронизливо нявчить? Павич! В Індії ці крики трактують як заклинання дощу. «Дощику, прийди! – ніби кличуть птахи один голосніше за другого… І невдовзі починається злива. Павич має чим здивувати. Хоча насправді «нявчання» павичів аж ніяк не про дощ – саме в цей період птахи голосно прикликають собі друга для створення сім’ї.


    Є в павича один секретний прийом. Р-р-раз – і довкола птаха розкішним віялом розгортається хвіст. Вражена пава мало не падає – від заздрощів, мабуть. Самичок-пав природа чомусь не прикрасила довгими «шлейфами», що вміють ставати віялами.
    Віяло з довгих пір’їн – то лише верхня частина хвоста. Під ним такий сіренький, як у пав, хвостик. А цікавий «окатий» візерунок – неспроста. Десятки очей збивають ворогів із пантелику, а птах встигає втекти.


    Вилупившись, курчата-павичата сумирні лише тиждень чи два. А потім ледь навчившись злітати, так і мітять чкурнути кудись у чагарі. Уже через місяць пташенята мають чубки, а от розкішний хвіст відростає тільки у трирічних самців. 
    Цвірінькає малеча павича досить мелодійно, а спів дорослого павича нагадує нявчання кота, якому наступили на хвіст.


    Про наближення хижих диких кішок павичі попереджають голосом. Так чутливий птах рятує не лише себе та свою родину, але й людей. А сам або рятується втечею (бігає він прудко), або його виручають крила (хоча павичі й родичі домашнім курям, однак літати не розучилися).
    Павичі невибагливі до їжі. Дзьобають рис та інше зерно, полюбляють, буває, й комах і навіть змій. А приручені павичі не гребують по-курячому порпатися на смітниках.
    Подивись пізнавальне відео та склади пазл про цього диво-птаха:


пʼятниця, 22 липня 2022 р.

Морське диво

Мала афаліна

    Дельфіни, так само як ти і я, - ссавці. Хоч і за виглядом це – дуже великі риби, насправді вони є ссавцями, бо мають кров, теплу і червону, і годують своїх малят молоком. Дельфіни живуть майже в усіх морях і океанах нашої планети: від найбільш північних холодних вод до Червоного моря. Деякі їх види мешкають у річках, як-от рожеві дельфіни Амазонки. А найпоширеніший – пляшконосий дельфін, або мала афаліна, - воліє теплі води південних морів.

Рожевий дельфін Амазонки

    У дельфінів немає зябер, як у риб, зате є легені, а у верхній частині тулуба - дихало, щось на кшталт ніздрів. Приблизно раз на півгодини вони змушені спливати, щоб вдихнути повітря. Якщо дельфін – поранений і слабкий, члени зграї допомагають йому, піднімаючи над водою, щоб він міг подихати. Завдяки дихалу дельфіни ще й видають різні звуки: свист, писк і клацання. Саме так вони розмовляють. І, до речі, чудово розуміють одне одного.
 

    Які людські діти, дельфіни народжуються з розплющеними очима, розвиненим нюхом і слухом. Ще достатньо рухливі, щоб зробити перший у житті вдих! Мама-дельфін теж годує своє маля молоком, Але, на відміну від немовлят, дельфіненята протягом першого місяця зовсім не сплять. Не сплять і їх мами, змушені стежити за своїми «крутятами» та «вертутами».


    А дорослі дельфіни сплять по 5-8 годин на добу. Зовсім як люди! Зате решту часу вони полюють на рибу й кальмарів. Щоб піймати рибу, мисливець повинен бачити, що навколо нього діється, а головне – чути. Чує дельфін за допомогою звукового сигналу, який він сам посилає на предмет. Сигнал відбивається й повертається до «господаря». Тож дельфін ніби обмацує предмет і отримує уявлення про нього. Так він розпізнає свою улюблену рибку.

Дельфін-білобочка

    Дельфіни – ще й найкращі пірнальники. Приміром, афаліни можуть перебувати під водою до 15 хвилин. Тому люди спеціально їх навчають, і дельфіни допомагають шукати й піднімати з дна океану чи моря затонулі речі. Дайвером-рекордистом є дельфін Таффі, який пірнув на глибину 275 метрів! Також вони працюють провідниками водолазів і морськими листоношами.  


    А чим найбільш відомі дельфіни? Своїми забавами! Ігри – дуже важлива частина їхнього життя. Вони бавляться з іншими дельфінами, птахами й черепахами, а також з уламками коралів і водоростями. Вони із задоволенням катаються на хвилях, як справжні сервери, і дражнять капітанів кораблів. Просто  тому, що їм весело!
    Подивись пізнавальні відео про дельфінів:






середа, 20 липня 2022 р.

Святкові солодощі


    20 липня щорічно відзначають дивовижне і смачне свято - Міжнародний день торта.
    У цей день люди різних творчих професій, а це кулінари, музиканти, актори, співаки, художники і звичайні любителі творчості, представляють оригінальні торти. 
    Історія виникнення тортів рахує не одне століття. Перші кондитерські вироби цього виду з’явилися практично в той же час, як люди навчилися виготовляти борошно. Спочатку, це були м’які коржики, що більше нагадували хліб. Перші солодкі вироби почали виготовляти в Індії, додаючи у виріб тростинний цукор, та в арабських країнах, де випічка була більш запашною і пишною завдяки додаванню спецій, меду і молока. Саме зі Сходу перші торти, що нагадують сучасні класичні рецепти, потрапили в Європу, почавши свою переможну ходу в якості головного десерту. Сьогодні не можна впевнено сказати, як саме з'явився торт. Деякі історики у сфері кулінарії дійшли висновку, що перший прототип торта з'явився в Італії. Лінгвісти вважають, що саме слово «торт» у перекладі з італійської означає «щось крутити, закручувати», і пов'язують його з численними прикрасами торта з різних кольорів, написів і орнаментів. Якою б не була думка про походження тортів, все ж законодавцем моди у світі десерту стала Франція. Існує багато видів тортів.

Наполеон


    Це, мабуть, найвідоміший торт родом із Франції. Традиційно він готується з листкового тіста. Дослідники сперечаються про історію виникнення торта «Наполеон». Те, що він називається, в честь Наполеона ніхто не сумнівається, а чому саме цей десерт, є загадкою. Одна з історій свідчить, що цей десерт придумав кухар, який готував Наполеону. Він так хотів виділитися, що взяв за основу торта знаменитий у той час французький десерт. Кухар розрізав коржі уздовж, змастив їх кремом зі збитими вершками, прикрасив полуничним варенням і представив великому правителю новий десерт, іменований в його честь.
Чізкейк



    Любителі ніжних десертів з сирною основою не повинні пропустити такі ласощі, як чізкейк. Основою торта є сир, цитрусова цедра, жовтки і пісочний корж, улюблений десерт гурманів в усьому світі, тому між ними здавна ведеться суперечка про батьківщину цього торта. Та все таки місцем народження сучасної версії чізкейку вважається Англія. Зараз торт має безліч варіацій і рецептів.
Сметанник


    Рідний і улюблений багатьма ласунами сметанник є бісквітним листковим тортом, в якому і в тісто, і в крем, судячи з назви, додається сметана. Може являти собою торт на основі сметанного тіста або ватрушку з тонкого дріжджового тіста з начинкою зі сметанного крему. Традиційний рецепт припускає використання свіжої сметани як начинки. До складу сметанника, крім основних інгредієнтів, можуть входити також родзинки, мигдаль, солодкі прянощі, варення, згущене молоко, лимонна цедра; існують варіанти приготування шоколадного сметанника.
Празький торт


     Ідея цього шоколадного торта зародилася в Чехії. Але, погулявши по світу і пройшовши безліч метаморфоз, «Празький» торт набув, нарешті, знайомого вишуканого смаку. Солодкий десерт готуватися з шоколадних бісквітних коржів і просочується кількома видами лікеру і вершкового крему. Крім того, що десерт має шоколадні коржі, він також покривається густою шоколадною глазур’ю, змащується фруктовим джемом і шоколадною помадкою. 
Тірамісу


    Тірамісу (в перекладі з італійської: «підбадьорить мене».)– це популярний італійський десерт у вигляді торта або тістечка, який готується без випічки. Він користується незмінною любов'ю у гурманів завдяки своєму характерному і неповторному смаку. Перший раз блюдо було приготовлено в кінці 17-го століття на півночі Італії. Коли герцог з Тосканії Козімо III де Медічі прибув в Сієну, місцеві кухарі приготували йому тірамісу. який спочатку називався «суп герцога». Герцогу шалено сподобався десерт, і він узяв рецепт ласощів з собою до Флоренції. Після цього, блюдо придбало світову популярність. 
    Давайте привітаємо один одного сьогодні з Міжнародним днем торта і обов'язково скуштуємо шматочок свого найулюбленішого тортика!
    Подивиться, як виробляють солодощі на виробництві та як створили Київський торт:





понеділок, 18 липня 2022 р.

Коли з’явилася гра в шахи?


    Імовірно, немає такої гри, про яку б так багато й протягом стількох століть писали, як шахи. Вони називаюся «королівською грою», тобто вважаються королем серед ігор. Шахи також, напевно, найстаріша з відомих ігор, деякі спеціалісти стверджують, що їй приблизно 5000 років!
    Відомо, що слово «шахи» утворилося від перських слів «шах мат», що означає «король мертвий». Але чи перси створили шахи? Точно цього не знає ніхто.
    Справа в тому, що винайдення шахів у різний час приписувалося грекам, римлянам, вавилонянам, єгиптянам, євреям, персам, китайцям, індусам, арабам і багатьом іншим народам! За однією з версій  шахи винайшли буддисти в Індії. За  буддійськими звичаями війна й вбивство іншої людини, незалежно від мети, вважаються злочином. Тому вони віддавали перевагу битві на шаховій дошці замість справжньої війни. Багато дослідників зараз вважають, що шахи, можливо, вперше виникли в Індії, поширилися у Персії, Аравії, а потім - у Західній Європі.


     Що стосується окремих шахових фігур, то їхні функції за довгу історію шахів зазнали багатьох змін. Король колись міг бути захоплений у полон, що, звичайно, неможливо у тих шахах, в які ми граємо зараз. «Рокіровка» була новою ідеєю, доданою до шахів біля 400 років тому.
    Королева у шахах має, можливо, найцікавішу історію. Колись ця фігура називалася «візир», що означає «перший міністр»! Сьогодні, втрачаючи у грі королеву, втрачаємо свою найсильнішу фігуру. Але у стародавні часи вона рухалася лише на одну клітину по діагоналі й тому була найслабкішою  фігурою на дошці! Лише біля 500 років тому королеві була дана її сьогоднішня сила.
    Функції тури та коня, схоже, не змінювалися роками. До речі, англійська назва тури – «рук»  походить від індійського «рукх»  і перського «рок», що означає «солдат».
    20 липня відзначається Міжнародний день шахів. Цього дня найпалкіші шанувальники цієї гри, найкращі гравці збираються для проведення турнірів і для визначення справжнього гросмейстера.
    Подивись пізнавальні відео та мультфільм про шахи:





пʼятниця, 15 липня 2022 р.

Рятуйте, змія!!!

Гадюка звичайна

     Якщо в Китаї змія – символ мудрості, то в нас цих повзучих створінь просто бояться! Але чи справді варто панічно лякатися, побачивши довге і вузьке тіло, що простує собі по траві у справах? 
    16 липня щорічно відзначають Всесвітній день змії. Мета свята - підвищення обізнаності про різні види змій у всьому світі. Які змії живуть в Україні й чи дійсно вони такі отруйні й небезпечні?

Змія-гадюка

Гадюка Нікольського

    Усім відомо, що гадюка – отруйна змія. Кожен чув історії, як гадюки на когось напали, а він втікав, а вони повзли за ним і намагалися покусати, ще й злісно сичали й мало не кричали від люті. Звісно, що це вигадки. Отрута гадюки справді може призвести до смерті після укусу, але такі випадки дуже рідко трапляються. Якщо порівняти з укусами бджіл і ос, то там важких випадків значно більше, бо в укушеного може бути алергія на цих комах. 
Гадюка Ренарда

    Зміїна отрута виробляється у спеціальних залозах над зубами й через них впорскується в тіло жертви, як ліки через шприц. Отрута для гадюки – засіб для полювання, те саме, що риболовні гачки чи патрони до рушниці. Оскільки наші змії полюють на мишей, ящірок, пташок та іншу дрібноту, то жодна гадюка в Україні й не мріє напасти на людину, бо не може її з’їсти. А свою отруту вона дуже економить, бо на її вироблення йде багато часу. Якщо гадюка помітить вас, то вона відразу ж спробує втекти і заховатися.
Степова гадюка 

    Якщо ви на неї наступили чи накинулися з палкою, змія, звісно ж, укусить, обороняючи своє життя. Після укусу змії необхідно якомога швидше звернутись за допомогою до медиків. Також слід пити багато рідини й продезінфікувати рану.

Носата гадюка 

    В Україні відомо аж п’ять видів гадюк. Їх довжина не перевищує одного метра. По всій державі трапляється лише звичайна або живородна (гадюки справді народжують живих малят!). У східних, центральних і південних районах живуть степова гадюка й гадюка Нікольського. Крім них, у степах мешкає дуже рідкісна змія, гадюка Ренарда, яка занесена до Червоної книги. І лише в дельті Дунаю на українській бік інколи заповзає носата гадюка ( у неї дійсно на морді є невеличкий носик).

Вужі - на сторожі
Мідянка звичайна
    Через отруйність гадюк часто страждають їхні сестри. Так мідянка, що живе по всій Україні, також чомусь несправедливо вважається отруйною, хоча насправді це дуже безпечне створіння. На відмінну від інших змій, мідянка рідко тікає, а переважно скручується в клубок і ховає у ньому голову: «Нічого не бачила, нічого не чула, не чіпайте мене!» Ця змія взагалі до гадюк не має стосунку, вона з родини вужевих! 

Полоз сарматський


    Туди ж належать усі інші українські змії: вуж звичайний; вуж водяний; полоз жовточеревий, або каспійський; полоз сарматський, або Палласів; полоз візерунковий; полоз леопардовий і полоз лісовий, чи ескулапів.

Жовточеревий полоз

    Найдовшою змією України (та й усієї Європи) є жовточеревий полоз. Він може сягати двох метрів завдовжки. Хоча ці змії й неотруйні, але от саме вони люблять покусати просто так. Укуси неглибокі, але болючі. Ще полози можуть підстрибувати, як пружина, до півтора метра у висоту. Краще до них не підходити близько. 

Полоз леопардовий 

    Більшість полозів живе у Південній Україні, лише лісовий – у Західній і Центральній, а леопардовий – на південному березі Криму. Разом з мідянкою полози охороняються законом і занесені до Червоної книги.

Вуж звичайний

    Найспокійніше наші змії – це вужі. Проте їм також приписують різні майже казкові звички. Наприклад, що вужі відсмоктують молоко у корів. Але якщо у вас на подвір’ї завелися вужі, то кота можна вже не заводити. Вони найкращі мисливці на мишей серед наших тварин. Їх легко приручити. Вужі у неволі звикають до своїх господарів. Їхнє улюблене місце – грітися на руці чи шиї і тихенько пробувати язиком повітря – чи не пахне мишкою.

Полоз лісовий

    Змії ведуть активний спосіб життя тільки в теплий період року – із перших чисел квітня і до глибокої осені, зимою впадають у сплячку, обираючи для цього нори гризунів. Змії поширені в заболочених місцях, біля зарослих озер і ставків, у горах і пустелях. Будучі нічними тваринами, удень вони ховаються в старих пнях, у копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Тому цих предметів краще не торкатися голою рукою, а користуватися ціпком. Необхідно палицею розсунути зарослі , обстежити ущелини, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, натягнути широкі штани і заправити їх у черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.
    Отже небезпечність змій в Україні сильно перебільшена, а про користь, яку вони приносять, майже нічого не говорять. А насправді вони знищують величезну кількість шкідливих гризунів, а самі є кормом для лелек, їжаків та інших тварин. Тому, якщо зійдетеся на одній стежині, не гладьте їх по голові ні рукою, ні палицею, тоді розійдетеся з миром.
    Подивись пізнавальні відео про змій: