середа, 30 листопада 2022 р.

Ти все ще хочеш завести кошеня?


     Навіть знаючи, що доведеться ЩОДНЯ прибирати за ним лоток? Що ж: ти назавжди береш відповідальність за тих, кого приручив. Тому краще знати про котів якомога більше. Гайда знайомитися!

Що це означає?!


    Те, що для тебе – шкода, для кота – спосіб тобі щось повідомити. Розшифрувати котячі пустощі можна приблизно так:
    Надзюрив у капці – «Нагадую: мій туалет не прибраний від вчорашнього дня!» або «Мені не до вподоби власник цього взуття».


    Псує кімнатні рослини – «У природі я інколи їм спеціальну траву, це корисно для організму. Пошукаю її у квартирі…»


    Шкрябає диван – «Я хижак і маю гострити кігті! Готуй для мене дряпаку, або я знайду її сам.»

     Щоб одразу порозумітися у найделікатніших справах, побризкай кути квартири і взуття дешевим парфумом. Запах для кота – це знак: чужа територія. Тут незручно робити котячі справи.

Коти люблять гратися.


    «Ну зовсім як я!» - радієш ти і вже уявляєш, як навчаєш кота своїм улюбленим іграм. Коли б то так! Хвостатий друзяка захоче гратися по своєму.
    Як хижак, він знає чимало всіляких трюків для полювання. Тому найкраща гра для нього – це хованки. Він буде ховатися у коробки, в сумки, щоб зненацька вискочити і вхопити здобич. Хто у цій грі буде здобиччю, здогадуєшся?

Навіщо кіт умивається?


    На те є багато причин! Шершавий язичок слугує йому гребінцем: ним кіт вичісує зайві шерстинки. А слина залишає вологий слід, і тіло не перегрівається. Ця приємна процедура заспокоїть котика, якщо він раптом понервував. Адже коти такі чутливі!

    Подивись відео і дізнайся цікаві факти про котів:






четвер, 24 листопада 2022 р.

Велетень Арктики – морж.

 


24 листопада у світі відзначають Міжнародний день моржа. Його запровадили у 2008 році з ініціативи Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) і Ради з морських ссавців. Святкування не випадково припадає на 24 листопада. В останні дні осені найбільші ластоногі — моржі — покидають арктичне узбережжя Чукотського моря і вирушають на зимівлю у протоку Беринга. У цей період вони стають особливо уразливими і потребують захисту. Захисники природи намагаються привернути увагу до проблем тихоокеанських моржів, до скорочення чисельності морських ссавців.

Велетень Арктики – морж. від користувача Молодший відділ

понеділок, 21 листопада 2022 р.

Україна – країна гідності і свободи


    21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи, у який вшановують громадянський подвиг, патріотизм і мужність людей, що виступили на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору під час подій Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років. Ці доленосні події згуртували весь український народ навколо високої мети – відстоювання незалежності України, її стабільного розвитку в європейському співтоваристві, досягнення гідного рівня життя.
    День Гідності та Свободи, 9-річчя Революції Гідності відзначається, на жаль, в умовах війни… Теперішня війна – це новий Майдан, але вже в межах всієї країни…
    Тема цьогорічного відзначення – «Революція Гідності – перший переможний бій великої війни». Гасло соціальної кампанії  – «Вистояли на Майдані – переможемо у війні».
    Свобода варта того, щоб за неї боротися!
    Подивись відео про початок Євромайдану:








 

пʼятниця, 11 листопада 2022 р.

Листопадові клопоти…

 

    Настав листопад – місяць густих туманів і холодних вітрів. Холодно й непривітно. Дні сірі й похмурі. Рідко визирає сонце крізь товсті хмари, що затягнули небо. Все частіше йдуть дощі зі снігом. Вистигає земля.
    Тварини і рослини підготувалися до зимових холодів. Скинули листя і заклали бруньки листопадні дерева, а деякі з них – ті, що зацвітуть напровесні (вільха, осика, ліщина), - і зачатки суцвіть.
    Засохло листя і стебла трав’янистих багаторічників – живими взимку у них залишаються тільки підземні органи (бульби, цибулини, кореневища і корені). А деякі трави і кущики, ніби не помічаючи листопадових холодів, досі зеленіють. Від холоду їх захистить товстий шар снігу.


    Відлітають останні перелітні птахи – дрозди, граки і качки. Потроху переміщаються на південь і чимало інших пернатих – синиці, снігурі, дятли та інші. 

Пуночка

    
    А пуночок, чечіток, смеречнюків та омелюхів, які з’являються наприкінці осені – на початку зими, влітку не побачиш. Ці північні пернаті гостюють у нас тільки в холодну пору року. 


    Багато звірів уже приготувалося до зими і поринуло в зимовий сон. Згорнувшись клубочком, спить у купі листя колючий їжак. Зачепившись за стінку дупла, вниз головою зимуватимуть кажани. Наповнивши кормом комори, спить у підземній норі борсук. Хоча ведмідь ще бродить лісом, з першими снігопадами він заляже в барліг аж до весни.


    Бобри, поки річку не скувала крига, сильними різцями валять молоді осики, нарізають з них гілки, затягують їх у воду і закріплюють на річковому дні. Цим запасом корму бобри живляться цілу зиму. А живуть звірки в хатці посередині широкого ставка – вони загатили річку. І хатку, і загату бобри спорудили зі стовбурів дерев, з гілок і землі. Щоб не було душно, бобри залишали в даху «кватирку». Вихід із хатки веде просто у воду – час від часу звірки випливають з житла за кормом. Восени і взимку в хатці живе велике дружне сімейство бобрів: самець, самка та їхні дитинчата, що з’явилися на світ минулої та і позаминулої весни.


    Кріт живе у ґрунті, в складному лабіринті підземних тунелів і камер, які він викопує сильними передніми лапами. У підземних коридорах звір збирає корм - дощових черв'яків, личинок комах та інших безхребетних. У зимовий сон звір не впадає. Чим сильніше промерзає ґрунт, тим глибше він риє тунелі, шукаючи поживи. А якщо корму там теж мало, кріт живиться напівживими дощовими черв’яками – хижак, паралізуючи укусом в передній кінець тіла, залишив їх про запас. Узимку кріт багато часу проводить на поверхні землі: він прокладає ходи під снігом і збирає комах, які зимують у лісовій підстилці.
    Подивись пізнавальне відео «Як тварини  готуються до зими»:





вівторок, 8 листопада 2022 р.

Влучне слово – у розмову


     В українській мові є безліч виразів (фразеологізмів), які не завжди тлумачаться буквально. Вони прикрашають її, роблять багатшої, цікавішою, часто мають жартівливий відтінок, свідчать про тонке почуття  гумору українців.
    Сподіваємося, що ви уважно прислухаєтеся до мови інших людей, розпитуєте своїх близьких і знайомих про такі вирази й самі активно вживаєте їх у своєму мовленні.
    Перевірте свої знання, зігравши у гру «Влучне слово – у розмову»:

четвер, 27 жовтня 2022 р.

Люблю бабусю і дідуся своїх…


     Щорічно 28 жовтня в багатьох країнах відзначають дуже душевне сімейне свято - День бабусь і дідусів. У цей день ми вшановуємо їх і від щирого серця вітаємо з цим чудовим святом.
    Читання книжок про бабусь і дідусів — це дуже гарна нагода зрозуміти одне одного краще. Дітям подобається читати і уявляти з-поміж книжкових героїв своїх родичів. Дідусі і бабусі часто можуть скласти компанію дітям у читанні таких книжок. Наша сьогоднішня добірка подарує вам гарну нагоду збиратися разом і частіше говорити про найважливіше.



понеділок, 24 жовтня 2022 р.

Тест «Наскільки ви готові подбати про онлайн-безпеку своїх дітей?»


    У сучасному світі неможливо повністю відгородити дітей від ґаджетів. Рано чи пізно їм усе одно доведеться зустрітися зі світом соціальних мереж.
    Пропонуємо до вашою уваги тест, який допоможе зрозуміти, чи зумієте ви захистити своїх чад від можливих загроз в інтернеті.



     Навчити дитину безпечної та відповідальної поведінки в інтернеті набагато важливіше, ніж просто заблокувати небажані матеріали та сайти. Адже вона все одно подорослішає і без належних знань може зробити безліч помилок. Розмовляйте зі  своєю дитиною про небезпеку, що криється в інтернеті. Покажіть, що вам можна довіряти, обґрунтуйте заборони. 
    Сподіваємося, що батьки наших маленьких читачів – це свідомі дорослі, здатні подбати як про власну онлайн-безпеку, так і про безпеку своїх дітей в інтернеті.


пʼятниця, 21 жовтня 2022 р.

четвер, 20 жовтня 2022 р.

Пори року. Вивчаємо англійську

 


    В році є чотири сезони: зима, весна, літо і осінь. Всі пори року гарні по-своєму. Зима, наприклад, сповнена свят, подарунків і снігу. Весна це час пробудження природи і квіткового цвітіння. Осінь може бути дощовою, і все ж красивою, повною різнокольорового листя. 
    Вивчаємо  пори року англійською за допомогою навчальних відео  та веселих пісень:






вівторок, 4 жовтня 2022 р.

Тварини чекають на допомогу!


     За час війни українці вразили світ не лише своєю хоробрістю та стійкістю, а й добрими серцями. Люди, покидаючи свої домівки, евакуювались інколи зовсім без речей, але з тваринами, яких вивозили з-під обстрілів. Пропонуємо декілька  дивовижних історій порятунку тварин під час війни.

Сестри, які евакуювали понад 40 тварин.


    Дві сестри з Києва під час війни змогли вивезти за кордон 47 тварин благодійного фонду «Хочу кота». Ольга та Євгенія Драч перевезли чотирилапих спочатку до Львова, потім до Польщі, а кінцевим пунктом подорожі стала Німеччина. 
    Знайти машину в Києві жінкам було непросто, на її пошуки було витрачено 4 дні. Ольга та Євгенія подолали складний шлях: їхали з котами у вантажівці, стояли на кордоні, власноруч заносили та виносили переноски з тваринами загальною вагою близько 250 кілограмів та годували чотирилапих до четвертої ранку. У Німеччині до тварин приїхали ветеринарні лікарі, оглянули їх та вакцинували. Деяких котів вже забрали в сім’ї, де про них піклуються.
    «Усе це – завдяки великій кількості неймовірних людей. На кожному кроці нам допомагали, рятували, знаходили, пакували, вивантажували, завантажували, перевозили, зігрівали, годували. Українці, поляки та німці. Ці люди – справжні янголи та феї», – написала згодом Євгенія Драч.

Дівчина, що врятувала з Ірпеня собак з інвалідністю.


    Світлина Насті Тихої разом із собаками вразила не лише українців, а й увесь світ. Разом із чоловіком та небайдужими людьми Настя врятувала від смерті 24 тварини, частина з яких була з інвалідністю. 
    З початком бойових дій дівчина з родиною опинилася в ізоляції в Ірпені. Попри всі труднощі вона продовжувала дбати про своїх підопічних, яких мала на перетримці. Також Настя забирала до себе тварин, яких покинули власники. Піти без собак родина не могла, тому наважилися залишити місто разом з ними. 
    «Наважувалися довго, а потім просто за 15 хвилин зібралися та пішли. Хіба це героїзм? Вони – мої діти, мої зайчики. Як їх кинеш? У нас навіть думок про це не було», – розповідає Настя, яка не взяла з собою жодних особистих речей, тільки ліки для тварин.
    Шлях був складний, дівчина навіть зламала палець, оскільки тварини тягнули її назад додому. Підопічні Насті були налякані обстрілами, тому три кілометри вони йшли близько трьох годин. 
    «Собаки упиралися. Спершу намагалися втекти назад додому. Але у нас є одна собака – найбільша. Я її тримала, а вона їх вела. Дуже нею пишаюся. Інакше мені довелося б тягнути всіх самій», – каже дівчина.
    Зрештою, на допомогу дівчині прийшов незнайомий хлопець та територіальна оборона. Попри всі труднощі, Настя змогла вивести собак у безпечне місце.

Пенсіонерка, яка вивезла з Сєвєродонецька 21 тварину.


    Заради своїх 17 котів та 4 собак Віра Михайлівна трималася в Сєвєродонецьку до останнього. Жінка не хотіла кидати тварин, тому довгий час не залишала місто. 
    Пані Віра разом з чоловіком завжди любили котів та собак, забирали безпритульних чотирилапих з вулиці, лікували їх та стерилізували. На жаль, наприкінці 2021-го чоловіка Віри Михайлівни не стало, а потім жінку спіткало ще одне горе – почалася війна. Будинок родини агресори обстрілювали «Градами», у подвір’я прилітали снаряди та міни.
Знайома радила пані Вірі випустити тварин та тікати, але жінка лишалася зі своїми улюбленцями під обстрілами два місяці. Спочатку Вірі Михайлівні вдавалося виходити з дому, щоб погодувати котів та собак, які жили на дачі. Втім, у квітні ситуація погіршилася: російські військові почали гатити по місту без упину. Тварини були виснажені, адже жили в постійному стресі.
    Допомога жінці прийшла від волонтерів – ті оплатили перевізника, який забрав котів та собак. Віра Михайлівна евакуювала не лише своїх підопічних, а й сусідських тварин. Усіх їх за сім годин доставили до Дніпра. Небайдужі люди допомогли знайти для пані Віри та її тварин будинок, принесли необхідні речі. Хоча зараз жінка з улюбленцями знаходяться у безпеці, вона досі переймається за чотирилапих, які залишилися у Сєвєродонецьку.

Родина, яка пережила окупацію разом зі своїми тваринами.


    Домашній притулок «ЗооДім» Марини Грицик розташований на Чернігівщині. 24 лютого на територію села, де проживає Марина з родиною, заїхали танки окупантів. У двір жінки прилітали уламки снарядів, тварини дуже нервували. 
    Окупацію родина пережила складно, вони були вимушені ховатися в підвалі. Щойно обстріли припинялися, Марина з чоловіком вибігали з укриття та перевіряли, чи все гаразд із їхніми підопічними. На жаль, серця маленьких кроликів не витримали постійних вибухів, і тварини померли.
    Одного дня біля дому родини вибухнув танк, коні злякалися гучного звуку й полум’я, вибили огорожу та втекли. Марина разом з чоловіком сіли на мотоцикл і попри обстріли поїхали за тваринами, та через небезпеку були вимушені повернутися. Марина дуже переймалася за коней, оскільки раніше врятувала їх від смерті на кінних фермах. На щастя, тварини все ж повернулися додому самостійно. Зараз родина займається відбудовою ферми.
    Це лише декілька історій, але за війну їх зібралося тисячі. Від бойових дій постраждали як фермерські, так і домашні тварини.     Вони гинуть від обстрілів, нестачі їжі, води, їх покидають власники. Волонтери та небайдужі українці об’єднуються та продовжують рятувати життя. 
    Не будьте байдужими до тварин. Будь-яка ваша допомога – неоціненна. Разом ми зможемо швидше досягти перемоги.


пʼятниця, 30 вересня 2022 р.

Як правильно читати дітям


     Читати рано чи пізно навчаються всі діти, але далеко не всі з них дійсно люблять читати. Згідно з результатами різних досліджень, дитина з більшою ймовірністю полюбить читання, якщо батьки йому в ранньому дитинстві, до навчання читанню, багато і правильно читали вголос. Але як же правильно читати книги дітям? Наведемо кілька основних принципів.

    1. Читайте з бажанням! Якщо в глибині душі ви самі не любите читати, або саме в даний момент у вас поганий настрій, або ви дуже втомилися, а в результаті — не хочете читати, то НЕ читайте! Дитина добре вловлює справжні почуття, не особливо розбираючись в мотивації. Він може запідозрити вас в нелюбові до цього заняття або в нелюбові до нього самого. Тому почекайте вдалого моменту і відповідного настрою. 

    2. Читайте дітям вголос регулярно! Оптимальний варіант, за твердженнями педагогів, — читати щодня, не менше 10-15 хвилин поспіль. 

    3. Організуйте процес правильно! Важливо, щоб дитині під час читання (та й вам, звичайно) було зручно; освітлення має бути яскраве, але не сліпуче; слід виключити відволікаючі моменти, і звичайно — читати в зручний і відповідний для цього час. Якщо дитина повна енергії, збуджена або не в настрої; або їй пора спати, і у неї вже очі злипаються — то слухати уважно і сприймати прочитане він не зможе. 



    4. Раціонально вибирайте книги! Книги повинні бути, безумовно, яскраві і красиві, хоча чим старше стає дитина, тим менше слід читати книги з картинками, щоб малюк навчився включати власну фантазію. Вибирайте різні літературні твори, щоб познайомити дитину з усім різноманіттям жанрів і авторів. І звичайно, книги повинні підходити дитині за віком: малюкам — короткі твори з простою і зрозумілою лексикою, простими, зрозумілими і однозначними героями. 

    5. Проведіть попередню підготовку! Перед читанням дайте дитині книгу в руки: нехай він її погортає, подивиться картинки, припустить або здогадається, про що вона. Згадайте разом у дитиною, чи читали ви інші твори цього автора. Правильний настрій на читання забезпечить гарне сприйняття. 

    6. Читайте виразно! Читання дітям вголос При читанні вголос використовуйте всю свою акторську майстерність: міміку, жести, різні інтонації. Читайте повільніше, ніж зазвичай говорите. Час від часу поглядайте на дитину, переконуйтеся, що концентрація уваги не знизилася, що він стежить за ходом розповіді. 

    7. Пояснюйте і відповідайте! Не завжди просто зберегти терпіння, якщо дитина багато і часто перебиває, але доведеться, бо при читанні дітям вголос це неминуче. Роз'яснюйте значення незнайомих слів, розповідайте трохи про незрозумілих дитині героях (якщо він ще не стикався з ними раніше); відповідайте на питання, пов'язані з розумінням тексту, адже якщо дитина не повністю зрозуміє твір, то не буде здатна його по-справжньому оцінити. 

    8. Обговорюйте! Після закінчення читання обов'язково цікавтеся думкою дитини: чи сподобалося їй? що саме сподобалося і чому? хто з героїв найбільше сподобався? Задавайте якомога більше питань, що починаються з "що", "коли", "де" і "чому"? Обговорюйте, що відчували герої, і чи правильно вони поступили. Це допоможе дитині навчитися співпереживати, а також оцінювати свої власні вчинки з боку. 

    9. Згадуйте! Дуже корисною вправою для розвитку пам'яті буде час від часу згадувати прочитане. Пропонуйте дитині намалювати малюнок на тему прочитаного твору — наприклад, героя, який найбільше сподобався. Або нехай близькі родичі — дідусі та бабусі — частіше просять малюка переказати прочитане; це сприятиме не тільки розвитку пам'яті, а й усного мовлення. 

      Читайте своїм дітям вголос правильно — і вони полюблять читання і будуть із задоволенням читати все життя.