понеділок, 15 липня 2024 р.

Віримо в майбутнє України! (До Дня Української Державності)


    День Української Державності було встановлено в 2021 році Указом Президента України. Саме 15 липня 1085 року Великий князь Київський Ярослав Мудрий у Києві провів зібрання, на якому були присутні всі князі Київської Русі. Цей з'їзд став важливою віхою в утвердженні української державності, оскільки заклав основи спільного управління та законодавства на теренах Київської Русі. Тому саме ця дата була обрана для відзначення Дня Української Державності.
    День Української Державності - це свято, яке покликане об'єднати весь український народ. Незалежно від регіональних, мовних чи релігійних відмінностей, ми всі є спадкоємцями великої історії української державності. Відзначаючи цей день, ми демонструємо нашу національну єдність, підкреслюємо, що Україна - це єдина, неподільна держава з багатовіковою історією та унікальною культурою. Таке відчуття національної приналежності є запорукою подальшого розвитку та процвітання нашої держави.
    Зіграйте у вікторину «Святкова Україна» та перевірте, чи знаєте ви свята нашої країни:

понеділок, 8 липня 2024 р.

Дітям і батькам. Книжки для спільних читань!

 

    Найтепліші дитячі спогади пов’язані з читанням, коли хтось із рідних перед сном діставав книжку з полиці і починалися справжні пригоди! Що може бути зворушливіше, коли історії про Пеппі Довгопанчоху, витязів з українських казок чи мумі-тролів озвучуються батьками і плавно супроводжують у сни. Родинне читання об’єднує сім’ю, а дитячі книжки є чудовим способом нагадати собі, серйозним дорослим, звідки ми родом.
    Пропонуємо кілька цікавих книг, що подарують гарний настрій та корисні знання і малечі, і дорослим:
 

четвер, 4 липня 2024 р.

Що робити, коли… ЗАНАДТО СПЕКОТНО

 

    Добре, коли погода приємна. Літо, тепло, сонечко, вітерець лагідний. Але трапляється так, що погода аж надто неприємна. страшенний мороз, наприклад. Або спека, теж страшенна. Або сильний вітер, та ще з дощем. А то і град – б’ється до синців!  
     Здається, що спека не така страшна, як холод. Подумаєш, жарко, ми ж не морозиво, не розтанемо! Насправді спека набагато підступніша за холод, і ось чому. Холод нас змушує щось робити. Рухатися, шукати тепло, він не дасть всидіти на місці. А спека не одразу відчувається.
 
    Іноді людина лежить на пляжі, гріється на сонечку - їй добре. Вона розслабиться, навіть задрімає. І не помітить, що перегрівається все більше й більше. Кров стає гарячішою й густішою, вона вже не може швидко нести до мозку свіжий кисень. Настає тепловий удар — дуже небезпечний стан. Людина вже не в змозі сама прокинутися, вона непритомніє. Якщо ніхто вчасно не помітить її та не забере з палючого сонця, вона може навіть померти!
    Тому НІКОЛИ НЕ СПИ влітку на сонці!
     І взагалі краще не сидіти на сонці вдень влітку, сховайся в затінок. Сонечко буває ласкавим і безпечним тільки вранці й увечері, а вдень з ним краще не жартувати.
 
    Головне, що потрібно берегти від спеки,- голова.
    А знаєш чому? Може, ти помічав, що, коли працює комп’ютер, завжди чути тихе гудіння? Це гуде вентилятор, маленький, але досить потужний. Він працює завжди, взимку і влітку, незалежно від того, холодно в приміщенні чи жарко. Питання: чому? А тому, що найголовніша частина комп’ютера, його «мозок» - процесор - працює напружено і від цієї роботи дуже нагрівається. Якщо його постійно не обдувати прохолодним повітрям, він перегріється і просто згорить. Те саме і з людським мозком. Він не виносить перегріву.
    Саме тому у людей з високою температурою плутаються думки, а іноді вони навіть марять, не впізнають нікого навколо, не усвідомлюють, де вони є. Тепер розумієш, чому дорослі змушують тебе влітку гуляти «в цій безглуздій панамі»? Адже в людей, на жаль, немає вбудованого в голову вентилятора. Перегрітися можна дуже просто.
    Тож обов’язково,виходячи на вулицю в спекотний день, НАДЯГАЙ ЩОСЬ НА ГОЛОВУ.
    Не подобається панама - візьми бейсболку, бандану або капелюх-сомбреро, але маківка повинна бути захищена від сонячних променів!
     Якщо ти все-таки перегрівся, то відчуєш, що болить голова, вона стала важкою, очам важко дивитися, особливо на яскраве світло. Може нудити, часто здається, що ти, навпаки, замерз і тремтиш. Стає важко дихати, руки і ноги погано слухаються.
     Пам’ятай: тепловий удар — це дійсно небезпечно. Ти будь-якої миті можеш просто впасти і знепритомніти.
     Тому негайно попроси допомоги. Тобі потрібно сісти в затінку, у прохолодному місці, змочити обличчя і руки холодною водою і випити гарячого солодкого чаю або посмоктати цукерку - цукор підтримає роботу мозку.
 
 
    Ще одна небезпека у спеку - втрата рідини. Так уже ми, люди, влаштовані, що найголовніше в нашому організмі - вода. Не можемо ми без неї, в’янемо, наче зірвана квітка, яку забули поставити у вазу. У жару ми сильно пітніємо, і води з нас виходить більше, ніж зазвичай. А отже, і входити повинно більше!
    Але - важлива умова! Нашому тілу потрібна чиста вода, а не солодка газировка! Якщо крім додаткової води ми будемо вливати в нього ще й усе-інше-що-там-намішано, спасибі воно нам не скаже (спробуй-но поставити зірвану квітку у вазу з кока-колою, сам побачиш, що буде). Пий ЧИСТУ ВОДУ або мінералку, не надто солодкий компот, морс, сік, але найкраще втамовує спрагу зелений чай, причому гарячий. Дивно, але факт.
Перевірено мешканцями найспекотніших країн!
 

    Як не дивно, саме в спеку люди найчастіше... застуджуються.
Чому? Дуже просто.
    Прийшов зі спеки в кімнату з кондиціонером - і мерщій до холодного потоку повітря, освіжитися. А тіло гаряче, спітніле, не встигає так швидко пристосуватися до нової «погоди» навколо - ось і застуда.
    Або крижаної водички з холодильника - та в розпалене зі спеки горло! Кайф! Так, у цю мить дуже приємно. А потім кілька тижнів з ангіною в ліжку... не дуже.
    Або ось ще — нагрітися на сонці до того, що в голові починають молоточки стукати (це означає, що кров до мозку вже насилу надходить), а потім кинутися з розгону в холодну воду. Дуже небезпечно! У людей зі слабким здоров’ям  і літніх іноді навіть серце від такого зупиняється.
    Тому головне правило у спеку: ЗМІНЮЙ ТЕМПЕРАТУРУ навколо себе поступово!
    Це не означає, що потрібно боятися всього холодного. Важливо, наскільки людина загартована. Якщо ти весь рік ходиш у басейн або приймаєш прохолодний душ, якщо взагалі рідко хворієш і багато гуляєш — стрибай собі в річку на здоров’я!
    Але з кондиціонерами та холодильниками все одно будь обережнішим! Природа ж не знала, що люди вигадають ці прилади, і не пристосувала наше тіло до таких коливань температури. А до холодної річки пристосувала, не бійся!
 

     Крім спеки є ще одна небезпека — промені сонця. Вони такі приємні й ласкаві спочатку, але, якщо перебувати на сонці довго, можуть дуже обпекти. Особливо, якщо в тебе світла шкіра. Неприємна річ — сонячний опік. Боляче, спекотно, тремтиш, спати незручно, на ранок купатися не хочеться - вода здається холодною і шорсткою на дотик. А потім шкіра ще довго чухається й облазить. Краще до цього не доводити.
    Деякі люди досі думають, що якщо жодного разу не обгоріти, то й засмаги не буде. Це повна нісенітниця! Так тільки можна
стати схожим на жирафа, тобто - плямистим. Гарна засмага виходить, якщо не обгоряти, а засмагати поступово. У перші дні спеки або відпочинку на морі треба більше бути в затінку, а на сонці користуватися спеціальними кремами, які захищають шкіру від палючих сонячних променів.
    Труднощі ще ось у чому: якщо ти обпечешся об праску, то відразу це відчуєш і руку відсмикнеш.
    А коли згораєш на сонці, спершу нічого не помітно. Тільки ввечері раптом розумієш, що став червоним, як помідор. Як дізнатися, що справа вже пахне опіком?
    Дуже просто: якщо натиснути на шкіру пальцем і від нього залишиться біла пляма, яка не одразу зникає, отже - мерщій у тінь!
    Якщо ти на півдні, тим більше будь обережний, там «небезпечне» сонце починається об 11:00 і стає зовсім нешкідливим тільки з 17:00.
    Що робити, коли все ж таки згорів? Сказати дорослим. Тебе намажуть спеціальним кремом, може, дадуть ліки, щоб спина менше боліла й не заважала спати. А завтра доведеться посидіти в затінку або ходити в одязі з довгими рукавами. Тому що якщо зверху свіжого опіку додати ще сонечка, можна догратися до пухирів і потрапити в лікарню. Сподіваємось, це не був твій план на літо?
 

     Отже, ось ГОЛОВНІ ПРАВИЛА, які потрібно знати, щоб не зіпсувати собі літо.
1. Удень сидимо в затінку.
2. Завжди надягаємо що-небудь на голову.
3. П’ємо більше чистої води.
4. Не стрибаємо зі спеки одразу в холод (не п’ємо крижаного).
5. Не сидимо на сонці до опіків.
    Не так уже й складно, правда? Постав собі за мету: жодного літнього дня не віддати хворобам! Літо нам не для цього!





 

четвер, 27 червня 2024 р.

Конституція для всіх: і великих, і малих

 


    Конституція - Основний Закон держави. За її дотримання відповідає Президент.
    Верховна Рада України прийняла Конституцію України 28 червня 1996 року. Отож, щорічно 28 червня в Україні державне свято - День Конституції. 

До Дня Конституції України від користувача Молодший відділ

пʼятниця, 21 червня 2024 р.

Майстриня кумедних оповідей (До 65-річчя від дня народження Галини Вдовиченко)

 

    Улюблениця маленьких та дорослих читачів, авторка дитячих бестселерів про 36 і 6 котів, романів «Пів’яблука. Інші пів’яблука», «Найважливіше – наприкінці» Галина Вдовиченко святкує свій День народження. Її твори вирізняються тонким, невимушеним гумором, що зачаровує та викликає посмішку навіть у найпохмуріших читачів.
    Запрошуємо  познайомитися  з творчістю  цього чудового автора:
 

вівторок, 11 червня 2024 р.

Дивовижні ящірки


    Тобі, звісно ж, доводилось бачити ящірок – прудких тваринок, за якими так цікаво спостерігати. Ці найближчі родичі змій широко розповсюджені по усьому світу. Ящірки невибагливі до житла: вони водяться навіть на висоті 5500 метрів над рівнем моря. Ящірок можна зустріти на всіх материках, окрім Антарктиди. Серед понад 3500 видів цих тваринок є великі та маленькі, отруйні й неотруйні, хижаки та «вегетаріанці».


ВЕЛЕТНІ

    Ящірки з’явилися на землі дуже-дуже давно - близько 160 мільйонів років тому. Деякі з них тоді мали гігантські розміри. Наприклад, ящірка, яка жила в Австралії мільйон років тому, сягала в довжину 6 метрів, а її далекі предки мозазаври - 11,5 метра. 
    Найбільшою з ящірок, які живуть сьогодні, є комодійський варан (дракон острова Комодо), який належить до родини варанів. Він може бути до 3 метрів завдовжки. А важить цей велетень понад 130 кг. Відомі випадки, коли комодійський варан нападав на людей і навіть убивав їх. Іноді він з’їдає представників і свого виду. Але здебільшого ця велетенська ящірка харчується залишками мертвих тварин.


ЛІЛІПУТИ 

    Ці крихітні ящірки майже в сто разів менші за своїх родичів велетнів. Їхня довжина - усього три сантиметри, і важать вони приблизно один грам. Це - гекони, які вирізняються не тільки найменшими розмірами, а й «комунікабельністю»: вони сюркочуть і видають інші звуки (більшість рептилій належать до «мовчунів»). Геконам подобається теплий клімат, а ще вони, на відміну від багатьох своїх родичів, добре вживаються поруч із людьми, навіть приносять чималу користь, знищуючи шкідливих комах. Завдяки волосистому покриттю на лапках ці ящірки - чудові скелелази. Вони здатні втриматися на цілком гладеньких поверхнях, повзають собі спокійнісінько по стінах і навіть по стелі.


ОТРУЙНІ
        Усупереч поширеній думці, що багато ящірок є отруйні, відомо всього лише два види цих рептилій, які впорскують отруту у своїх жертв. Це – ядозуб Хіла, який мешкає на південному заході США та півночі Мексики, і мексиканський ядозуб, котрого можна зустріти на більшій частині території Мексики та в Центральній Америці. Ці ящірки виробляють отруту, що виділяється в канавках зубів. Коли ядозуб кусає жертву, отрута потрапляє в кров пораненої тварини. Були випадки, коли ці ящірки кусали людей, однак, хоча їхні укуси болючі, серйозної шкоди людині вони завдати не можуть. Це - доволі великі рептилії: ядозуб Хіла сягає півметра в довжину, а мексиканські ядозуби ще більші - до 80 см завдовжки.   
      Харчуються ці ящірки переважно дрібними ссавцями, птахами і яйцями. Але коли їжу добути важко, то можуть місяцями жити, використовуючи жир, накопичений у хвості.


ВОДОЛАЗИ
    Ящірки дихають повітрям, тому серед них немає таких, які б жили весь час у воді. Однак деякі види ящірок уміють плавати та проводять частину свого життя у воді в пошуках їжі. Тільки один вид ящірок - морська ігуана з Галапагоських островів - добуває собі їжу в солоній морській воді: вона харчується морськими водоростями. Бувало, ці тварини, шукаючи якусь здобич, залишалися під водою по півгодини.
    Коли ігуани їдять, то, зрозуміло, заковтують дуже багато морської води. Але вони вміють виводити сіль з організму через залози, розташовані між носом та очима. Ці залози концентрують сіль у носовому отворі. Опісля ящірка «пчихає» й у такий спосіб позбувається солі. Крім того, шматочки солі, які вилітають із носа ігуани, ще й служать для відлякування ворогів.