Заморські фрукти

 

    Бібліотечний кіт Кекс, між іншим, великий ласун. Він дуже любить куштувати всякі фрукти. Соковиті яблука та сливи, персики, абрикоси. Але до вподоби йому й заморські фрукти - банани, авокадо, ківі та ананаси. І от що кота Кекса зацікавило найбільше: якщо яблука та сливи можна побачити й у бабусі на подвір’ї, та навіть ті, хто ніколи не був у селі, точно знають, як вони ростуть, то з фруктами заокеанськими все набагато складніше. Хоча, звичайно, ніхто не думає, що вони ростуть прямо на полицях супермаркету. Чи все ж таки хтось так думає?

    Якщо запитати дітей, чи бачили вони банани, чи куштували ці солодкі плоди у яскраво-жовтій шкірці, то більшість, звичайно, скаже «так». А от як вони ростуть? І так само більшість з упевненістю відповість - звичайно, що на пальмі. Але, насправді, це зовсім не так.
    Адже банан - це не дерево, а трава. Так-так, дуже велика трав'яниста рослина,яка може бути заввишки навіть п’ять метрів та з товстим стовбуром, що нагадує пальму, який сягає деколи 20 см в обхваті.
    Плоди цієї диво-рослини, тобто власне банани, кріпляться своїми «ніжками»- держачками до стовбура «пальми» і ростуть гронами, «носиками» догори. А не звисають донизу, як це часто можна побачити на малюнках.
    Домівкою рослини є тропічний ліс Південно- Східної Азії. Там дуже тепло та волого. У нашій країні банани не ростуть, оскільки немає необхідних умов. Бо при температурі + 16 градусів банани значно сповільнюють свій ріст, а якщо температура стає нижчою за + 10 - узагалі відмовляються рости.
    Так що, допоки не придумали, як умовити рослину перестати боятися холоду, прийдеться ласувати бананами з інших країн.

     Ківі - це молодий фрукт, з’явився тільки в середині XIX століття в результаті окультурення китайської ліани Actinidia deliciosa садівником-аматором з Нової Зеландії Олександром Еллісоном.

 

    А ще цікавішими є справи з тим, як росте ананас. Цей екзотичний фрукт потрапляє до нас із далеких країн Південної Америки - Парагваю та Аргентини. Тобто, задля того, щоби потрапити на наші столи, ананасам приходиться подорожувати аж через океан. А ростуть ті смачні та соковиті фрукти з яскраво-жовтою м’якоттю, що надійно захищена зовні досить твердою та ребристою шкіркою, ну, майже, як наша капуста! І ще плід ананаса чимось дуже подібний на соснову шишку. Тільки ті «шишки» важать від двох до п’ятнадцяти кілограмів.
Птахам чи білочці вже точно таке чудо не зірвати та в дупло не заховати.
    Ананаси вирощують на плантаціях. У них низьке стебло та довге колюче листя. Для того, щоб зібрати достиглі фрукти, їх необхідно фактично вирубати з кущика, у якому вони ростуть. Робітники плантацій використовують для цього спеціальні довгі ножі-мачете.

     Ще один цікавий факт про ананаси. Виявляється, що в багатьох удома ростуть їхні далекі родичі. Бо ананас є рослиною родини бромелієвих. Багато хто, певно, бачив у своїх мам чи бабусь такі дивні рослини з кольоровим чи то навіть сірим листям, які мають колючі краї і цвітуть дивовижними, навіть подекуди зовсім «неземними» квітами. Які радше нагадують рослини з фантастичних фільмів. Кольори та форми квітів бромелії настільки різноманітні, що деколи навіть дивуєшся, що всі ті рослини є з одної родини. Як, власне кажучи, що й ананаси є їхніми родичами. Тому цілком реально, що ананас можна спробувати виростити дома у квітниковому горщику.

     Авокадо,(Persea americana), - дерево родини лаврових. Походить із Центральної Америки. Вирощується в зоні тропіків. Плоди їстівні, смачні, грушоподібні, із кісточкою всередині.

     М’якуш  багатий на жири. Його часто мажуть на хліб або роблять мексиканську страву гуакамоле (суміш перетертого авокадо, помідорів, перцю), котру використовують як пасту на хліб або для обмакування. Народи Східної Азії споживають як десерт або як фрукти. Українці у США кажуть на авокадо «зелене сало».