Що робити, коли…тебе ображають

 Не тримай у собі.
    Якщо тебе ображають — мовчати не можна.
    Це не «дурниця» і не «просто жарти». Це — булінг, і з ним треба боротися.
    Подумай, кому ти можеш довіритися:
батькам, родичам, учителю, тренеру, шкільному психологу, другу або подрузі.
    З булінгом важко впоратися самому, тому говори про це.
    Звернутися по допомогу — це не соромно, це по-дорослому.
    Не звинувачуй себе й не шукай виправдань для тих, хто тебе ображає.
    Ніхто не має права тебе принижувати. Крапка.

Поговори з психологом.
    Психолог — не суддя і не «страшний дорослий».
    Це людина, яка тебе вислухає, допоможе розібратися в ситуації й поверне впевненість у собі.
    Не бійся зробити цей крок — іноді саме з розмови починається зміна.

Якщо тебе ображають удома.
    Якщо тобі боляче — не мовчи.
    Розкажи тому, кому довіряєш: родичам, другу або його батькам, учителю, шкільному психологу.
    Домашнє насильство — це злочин.
І ти не винен у тому, що хтось поводиться жорстоко.
Ти заслуговуєш на повагу, любов і безпеку. Завжди.

Якщо тебе принижує вчитель.
    Так, іноді жорстокими бувають навіть учителі.
    Якщо вчитель тебе принижує, погрожує або змушує мовчати — це неприпустимо.
    Не мовчи! Розкажи батькам, довіреним дорослим чи психологу.
    Поясни деталі — що саме відбувається.
    Бо різниця між «отримав зауваження за невивчений урок» і «вчитель налаштовує проти тебе клас» — величезна.
    Не намагайся воювати сам.
    Такі вчителі можуть перекрутити ситуацію і зробити вигляд, ніби ти — винен.
    Тому краще діяти з підтримкою дорослих.
    Якщо вчитель погрожує або ображає — фіксуй це.
    Запиши на диктофон або попроси допомоги в друзів. Докази мають силу, і дорослі не зможуть зробити вигляд, що нічого не сталося.

  Дзвони на гарячу лінію.
Немає поруч того, з ким можна поговорити?
Телефонуй на Національну дитячу гарячу лінію — це безкоштовно, анонімно й по-справжньому конфіденційно.

📞 0 800 500 225 — безкоштовно зі стаціонарного
📱 116 111 — безкоштовно з мобільного
🕛 Працює по буднях з 12:00 до 16:00.
Там тебе вислухають і допоможуть знайти вихід.
 

Пам’ятай: ти — цінність.
Ти важливий.
Твої почуття — справжні.
Ти заслуговуєш на повагу, добро і безпечний простір.
Не дозволяй нікому робити тебе меншим.
Говори. Шукай допомогу. Вір у себе.

Ознаки інтернет-залежної дитини

     Інтернет-залежність — це явище, яке останніми роками набуло справді тривожних масштабів. Особливо небезпечною вона є для дітей і підлітків, адже саме їм найважче вчасно зупинитися й відрізнити реальне життя від віртуального.

Інтернет — не ворог, але й не нянька

    Сам по собі інтернет не є ні добром, ні злом — це лише частина сучасного світу, зручний і надзвичайно корисний інструмент. Він відкриває дітям доступ до безмежного океану знань, дає змогу спілкуватися, розважатися, грати.
    Та іноді дитина, занурюючись у цей світ, поступово замінює ним реальність: замість живого спілкування обирає онлайн-чати, замість рухливих ігор на вулиці — мережеві битви на екрані, а пошук нової інформації стає нав’язливою потребою.

 Що таке інтернет-залежність? 

    У деяких країнах, зокрема США й Китаї, інтернет-залежність уже офіційно визнана розладом поведінки. У США навіть працює клініка, де лікують людей із надмірною прихильністю до онлайн-ігор та соцмереж.
    Інтернет-залежність — це стан, коли людина втрачає відчуття реальності та часу, здатність критично мислити й контролювати свої дії.
    У дітей при цьому знижується активність, порушується сон, з’являється психічна й фізична залежність. Механізм її схожий із дією алкоголю чи нікотину — лише без хімічної речовини, але з тією ж активацією «центрів задоволення» мозку.
    На жаль, залежність дедалі частіше спостерігається навіть у дошкільнят. Часто батьки самі цього не помічають, коли дають дитині планшет чи телефон «аби не заважала». Так формується основа майбутньої залежності.
    У підлітків інтернет-залежність може бути сигналом внутрішніх проблем — нестачі уваги, невпевненості, конфліктів у родині або труднощів у навчанні.

Як розпізнати небезпечну залежність?

    Не варто панікувати, якщо дитина проводить певний час в онлайні — це природно в епоху цифрових технологій.
     Однак є тривожні ознаки, які потребують уваги:

- дитина проводить в інтернеті понад 6 годин на тиждень без навчальної мети;

- уникає друзів, прогулянок, віддаючи перевагу віртуальному спілкуванню;

- порушено режим сну й харчування;

- реагує агресивно на прохання вимкнути комп’ютер;

- виглядає пригніченою, коли не має доступу до мережі;

- приховує, які сайти відвідує чи в що грає.

    Найпоширеніші форми інтернет-залежності у дітей:

Ігрова залежність — надмірна захопленість онлайн-іграми.

Залежність від соцмереж — пристрасть до постійного спілкування, лайків, нових «друзів» у мережі.

Нав’язливий веб-серфінг — безцільне «мандрування» сайтами без конкретної мети.

    Як запобігти інтернет-залежності

    Профілактика — найкращі ліки. Ось кілька перевірених порад:
    Будьте поруч із дитиною в її перших онлайн-кроках. Поясніть правила безпечного користування інтернетом.
    Домовтеся про час у мережі. Не забороняйте — краще створіть зрозумілі межі.
    Цікавтеся її онлайн-життям. Можна просто додати дитину в друзі в соцмережі, спостерігати без надмірного контролю.
    Допоможіть знайти альтернативу. Спільні прогулянки, хобі, настільні ігри, спорт, творчість — усе це допомагає збалансувати дозвілля.
    Подавайте приклад. Якщо батьки постійно «залипають» у телефоні, дитина сприймає це як норму.

 Якщо проблема вже є

    Почніть із батьківського контролю — існують спеціальні програми, що допомагають відстежувати, які сайти відвідує дитина та скільки часу проводить онлайн. Вони дозволяють встановлювати обмеження й блокувати небажані ресурси.
    Та головне — не забувайте про живе спілкування. Вимкніть ґаджети, влаштуйте пікнік, сходіть до музею чи просто проведіть сімейний вечір без екранів. Бо найкращий спосіб подолати віртуальну залежність — подарувати дитині справжнє життя, сповнене уваги, любові й пригод.

Тест «Наскільки ви готові подбати про онлайн-безпеку своїх дітей?»

    У сучасному світі неможливо повністю відгородити дітей від ґаджетів. Рано чи пізно їм усе одно доведеться зустрітися зі світом соціальних мереж.
    Пропонуємо до вашою уваги тест, який допоможе зрозуміти, чи зумієте ви захистити своїх чад від можливих загроз в інтернеті.

     Навчити дитину безпечної та відповідальної поведінки в інтернеті набагато важливіше, ніж просто заблокувати небажані матеріали та сайти. Адже вона все одно подорослішає і без належних знань може зробити безліч помилок. Розмовляйте зі  своєю дитиною про небезпеку, що криється в інтернеті. Покажіть, що вам можна довіряти, обґрунтуйте заборони. 

    Сподіваємося, що батьки наших маленьких читачів – це свідомі дорослі, здатні подбати як про власну онлайн-безпеку, так і про безпеку своїх дітей в інтернеті.

Як правильно читати дітям

     Читати рано чи пізно навчаються всі діти, але далеко не всі з них дійсно люблять читати. Згідно з результатами різних досліджень, дитина з більшою ймовірністю полюбить читання, якщо батьки йому в ранньому дитинстві, до навчання читанню, багато і правильно читали вголос. Але як же правильно читати книги дітям? Наведемо кілька основних принципів.

    1. Читайте з бажанням! Якщо в глибині душі ви самі не любите читати, або саме в даний момент у вас поганий настрій, або ви дуже втомилися, а в результаті — не хочете читати, то НЕ читайте! Дитина добре вловлює справжні почуття, не особливо розбираючись в мотивації. Він може запідозрити вас в нелюбові до цього заняття або в нелюбові до нього самого. Тому почекайте вдалого моменту і відповідного настрою. 

    2. Читайте дітям вголос регулярно! Оптимальний варіант, за твердженнями педагогів, — читати щодня, не менше 10-15 хвилин поспіль. 

    3. Організуйте процес правильно! Важливо, щоб дитині під час читання (та й вам, звичайно) було зручно; освітлення має бути яскраве, але не сліпуче; слід виключити відволікаючі моменти, і звичайно — читати в зручний і відповідний для цього час. Якщо дитина повна енергії, збуджена або не в настрої; або їй пора спати, і у неї вже очі злипаються — то слухати уважно і сприймати прочитане він не зможе. 

    4. Раціонально вибирайте книги! Книги повинні бути, безумовно, яскраві і красиві, хоча чим старше стає дитина, тим менше слід читати книги з картинками, щоб малюк навчився включати власну фантазію. Вибирайте різні літературні твори, щоб познайомити дитину з усім різноманіттям жанрів і авторів. І звичайно, книги повинні підходити дитині за віком: малюкам — короткі твори з простою і зрозумілою лексикою, простими, зрозумілими і однозначними героями. 

    5. Проведіть попередню підготовку! Перед читанням дайте дитині книгу в руки: нехай він її погортає, подивиться картинки, припустить або здогадається, про що вона. Згадайте разом у дитиною, чи читали ви інші твори цього автора. Правильний настрій на читання забезпечить гарне сприйняття. 

    6. Читайте виразно! Читання дітям вголос При читанні вголос використовуйте всю свою акторську майстерність: міміку, жести, різні інтонації. Читайте повільніше, ніж зазвичай говорите. Час від часу поглядайте на дитину, переконуйтеся, що концентрація уваги не знизилася, що він стежить за ходом розповіді. 

    7. Пояснюйте і відповідайте! Не завжди просто зберегти терпіння, якщо дитина багато і часто перебиває, але доведеться, бо при читанні дітям вголос це неминуче. Роз'яснюйте значення незнайомих слів, розповідайте трохи про незрозумілих дитині героях (якщо він ще не стикався з ними раніше); відповідайте на питання, пов'язані з розумінням тексту, адже якщо дитина не повністю зрозуміє твір, то не буде здатна його по-справжньому оцінити. 

    8. Обговорюйте! Після закінчення читання обов'язково цікавтеся думкою дитини: чи сподобалося їй? що саме сподобалося і чому? хто з героїв найбільше сподобався? Задавайте якомога більше питань, що починаються з "що", "коли", "де" і "чому"? Обговорюйте, що відчували герої, і чи правильно вони поступили. Це допоможе дитині навчитися співпереживати, а також оцінювати свої власні вчинки з боку. 

    9. Згадуйте! Дуже корисною вправою для розвитку пам'яті буде час від часу згадувати прочитане. Пропонуйте дитині намалювати малюнок на тему прочитаного твору — наприклад, героя, який найбільше сподобався. Або нехай близькі родичі — дідусі та бабусі — частіше просять малюка переказати прочитане; це сприятиме не тільки розвитку пам'яті, а й усного мовлення. 

      Читайте своїм дітям вголос правильно — і вони полюблять читання і будуть із задоволенням читати все життя.

Поспішайте творити добро

    У всьому світі 5 грудня відзначають  День волонтера. 

    Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках престарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.

    Звісно, волонтерство — не робота. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання — те, що веде волонтерів вперед.
Завдяки їхнім старанням, десятки, якщо не сотні тисяч людей отримують настільки необхідну їм допомогу. Волонтери допомагають дітям і дорослим, вони піклуються про здоров’я людей і тварин, їх комфорт і безпеку. Часто волонтерам доводиться навіть ризикувати власним життям ради порятунку інших. Це воістину люди з величезним серцем, безкорисливі та добрі, готові протягнути руку допомоги та не залишити в біді тих, кому погано.
    Кращим подарунком на День волонтера може виявитися ваша допомога — невеликий добродійний внесок, прояв турботи й теплоти щодо тих, кому це потрібно і важливо.

Подивись мультфільм 

«Хто такі волонтери?»

 та відео

«Хто такі волонтери?»

«Нащо мені це?» Гімн волонтера - Будуємо Україну Разом»

і  послухай  

«Гімн Волонтерів»

Доброта змінює світ

 

    13 листопада кожного року в багатьох країнах світу відзначають чудове свято - Всесвітній день доброти (World Kindness Day). Цей день був заснований в 1998 році Всесвітнім рухом за доброту. Рух не має політичних або релігійних обмежень, а до його складу спочатку входили тільки жителі тихоокеанського регіону. Через деякий час до нього приєдналися представники багатьох інших держав.

    Долучитися може кожен охочий – головне, щоб людина хотіла і була готова допомагати іншим. Учасники руху на колективних зустрічах розповідають про ідеї добрих справ і способи втілення їх у життя.
    Символом свята є відкрите серце. А суть святкування в тому, щоб нагадати людям про важливість прояву людяності і взаємодопомоги в сучасному житті. 

    За роки свого існування День доброти набув своїх добрих і світлих традицій. У цей день у багатьох країнах заведено дарувати квіти та усмішки, робити щирі компліменти та добрі вчинки, говорити приємні слова, адресовані як близьким, так і незнайомим людям.

    Звичайно ж, добрі справи повинні йти від душі і не вимагати нічого натомість. Головне значення Всесвітнього дня доброти, проявляти доброту безкорисливо і виключно через безмежно добрі наміри.

Послухай пісні про доброту:

«Добрим будь»

«Сонячний промінчик!»

«Що таке є доброта?»

 

та подивись добрі мультфільми

«Корисні підказки. Кругообіг добра в природі»

«Мультик про добро...»

«Мультик про доброту»

Всесвітній день гідності (Global Dignity Day)

     

    Починаючи з 2008 року, щорічно в третю середу жовтня у багатьох країнах відзначають Всесвітній день гідності (Global Dignity Day). У 2021 році проведення всіх заходів, які присвячені святу пройдуть 20 жовтня.
    Ініціаторами його проведення є принц Норвегії Хокон, письменник, професор і філософ Пекк Хімані і Джон Хоуп Брайант - генеральний директор і засновник Operation HOPE. Ці молоді люди, сповнені рішучості об'єднати більше людей, вірячи в те, що кожен з нас заслуговує на гідне життя.

    Мета свята - навчити молодих людей, школярів і студентів керуватися почуттям власної гідності в повсякденних діях, а також надихнути молодих людей зрозуміти свою самооцінку і життєві цілі. З моменту свого створення Всесвітній день гідності постійно набирає популярність і його відзначає все більша кількість людей у всьому світі.

    Приєднуйтесь до святкування Всесвітнього дня гідності і пам'ятайте: гідність людини проявляється, перш за все, в його щоденних справах і турботах. 

Тест «Виховуючи свою дитину, ви виховуєте себе»

 

    Чи справляєтеся ви з таким складним і відповідальним завданням,  як формування нової особистості?

    Уважно прочитайте запропоновані запитання і дайте відповіді «так» або «ні»:

    Чи можете ви…

…у будь-який  момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

…порадитися з дитиною, незважаючи на її вік?

…зізнатися дитині, що припустилися помилки у ставленні до неї?

…вибачитися перед дитиною, якщо не мали рації?

…опанувати себе і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини викликає обурення?

…уявити себе у ролі дитини?

…стати для дитини доброю феєю (добрим чарівником)?

…розповісти дитині повчальний випадок зі свого дитинства, який покаже вас у невигідному світлі?

…завжди утримуватися від слів, які можуть образити дитину?

…пообіцяти виконати будь-яке бажання за гарну поведінку?

…виділити хоча б один день, коли дитина зможе робити, що захоче, і не втручатися, якщо навіть вам здаватиметься, що це необхідно?

…не реагувати, якщо ваша дитина вдарила чи штовхнула іншу, а та дала їй відсіч?

…устояти перед дитячими примхами і слізьми?

…поставити перед дитиною посильне для неї завдання і не допомагати їй, навіть якщо бачите її невправність і невміння?

…подолати бажання віддати дитині все найкраще на шкоду іншим членам сім’ї?

    Підрахуйте суму балів: за кожну відповідь “так” ставте 2 бали, за “можу, але не завжди” – 1 бал, за “ні” – 0 балів.

    21 – 30 балів. Ви прагнете не тільки зрозуміти дитину, а й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, дотримуєтеся прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви дієте правильно і можете сподіватися на добрі результати.

    11 – 20 балів. Дбати про дитину – для вас найважливіше. Ви маєте здібності вихователя, але не завжди дієте послідовно і цілеспрямовано. Іноді ви ставитеся до дитини занадто суворо, іноді – надто поступливо. Ви схильні до компромісів, які послаблюють ефективність виховання. Вам слід замислитися над своїм підходом до виховання, виробити чітку лінію поведінки.

    До 11 балів. Справи з вихованням у вас кепські. Вам бракує знань або  бажання (а можливо, і того, і того), щоб допомогти дитині стати  особистістю. Радимо подбати про поповнення знань з педагогіки і психології сімейних стосунків, а також звернутися за консультацією до фахівців. 

По сторінках журналу "Сашка".

Тест «Незвичайні досягнення Книги рекордів Гіннеса»

    Перше видання Книги рекордів Гіннеса було опубліковане 27 серпня 1955 року. Це зроблено на замовлення броварні Гіннес після суперечки між керівним директором Х’ю Бівером і його друзями-мисливцями про найшвидші види європейської дичини. Спочатку книга була збіркою цікавих наукових фактів. Згодом усе більше людей стали намагатися потрапити на її сторінки за допомогою незвичайних рекордів. Спробуйте разом із дітками відгадати, який рекорд насправді є у книзі, а який є вигаданим.

1.Що з переліченого ще не їли на швидкість?

А) гусінь;

Б) залізо;

В) скло;

Г) равликів; 

Д) живих скорпіонів.

2. Якого з перелічених рекордів ще не встановили?

А) балансування мотоциклом на зубах;

Б) метання гумових чобіт на дальність;

В) ковтання мечів;

Г) жонглювання живими їжаками;

Д) жонглювання ввімкненими    бензопилами.

3. Якого рекорду ще немає в книзі?

А) тяга вантажівки  вухами;

Б) утримання автомобіля на голові;
В) катання слона на тачці;

Г) утримання бетонних блоків за допомогою волосся.

4. Одного з цих рекордів не існує:

А) рекорд з одночасного відкривання парасольок;

Б) найголосніший масовий крик;

В) найбільший одночасний концерт піаністів;

Г)  наймасовіше тренування з греко-римської боротьби;

Д) наймасовіші стрибки на одній нозі.

5. Усі ці дивні рекорди, окрім одного, записані у книгу. Якого саме?

А) найбільший забіг у костюмах Дарта Вейдера;

Б) найдовше перебування на снігу без одягу; 

В) рекорд  з наймасовішого одночасного надягання тканих масок для обличчя;

Г) найбільша кількість примагнічених до тіла ложок.

    

    

    Упевнені, що ви весело та пізнавально провели час зі своїми дітками, Разом зробили висновок, що жоден рекорд не вартий життя та здоров’я людини та всіх живих істот. Натомість можна створити власну сімейну книгу рекордів та записувати туди досягнення всіх членів сім’ї. Наприклад, рекорд із найкращого застеляння ліжок чи рекорд із найшвидшого прибирання кімнати. Нехай у ваших родинах панують взаєморозуміння та злагода! 

 Перевір себе: 1.Д) 2.Г) 3.Г) 4.Г) 5.А)

Сашка. - 2020. -  № 11. – С.21