Говоріть красиво

 

    Щорічно другої неділі листопада відзначається Міжнародний день скоромовок. А ти любиш скоромовки? Ще є час вивчити одну-дві... Адже скоромовка — це не лише дитяча розвага. Саме скоромовки допомагають шліфувати навички мовлення, боротися з вадами дикції.

    Бездоганна дикція — запорука твого успішного майбутнього. Від того, наскільки чітко та послідовно ти висловлюватимеш свої думки, залежать не тільки оцінки в табелі, але й прихильність оточуючих. Недарма у Стародавній Греції судову справу частенько вигравав не постраждалий, а блискучий оратор, той, хто володів даром красномовства і вмів схилити публіку на свій бік.

    Якщо ти відчуваєш труднощі в спілкуванні з друзями: тебе часто не розуміють, перепитують, просять повторити сказане — вивчай скоромовки. Розминку за допомогою скоромовок використовують телеведучі, актори, політики, співаки, педагоги. Тож якщо ти мрієш про успішну кар’єру та публічне визнання, вчися декламувати чисто і виразно — шліфуй вимову незручними «швидкісними» віршами.

   Влаштуй змагання з друзями: цікаво, хто з вас найвправніший оратор? Однак не варто одразу намагатися швидко вимовляти текст. Спочатку покладіть скоромовку на язик: повільно прочитайте, з’ясуйте значення невідомих слів, повторіть кілька разів. Швидше. Ще швидше!

    Під час війни навіть скоромовки набувають іншого сенсу та оновлюються. Тому пропонуємо покращити свою вимову та підняти бойовий дух з сучасними версіями відомих скоромовок.

    -  Клара для Карла вкрала байрактара. 

    -  Українські волонтери волонтерять-волонтерять, всі червоні хрести переволонтерять, всіх без бронежилетів забронежилетять, без тепловізорів затепловізорять, а недобайрактарених забайрактарять, усі збори і банки закриють і збирають, що й долари не міняють. 

     -  Дзижчала верещала бджола у кожусі на вухо мусі. Кликала лелеку, колотила кобилі дзвонити у дзвони, з хати до хати, з порога до порога, що прийшла перемога.

Halloween. Вивчаємо англійську

    На кожну пору року припадає своє важливе свято, з яким ця пора року асоціюється. Взимку це, звичайно, Різдво та Новий Рік, навесні - Великдень, влітку - День Незалежності. А кінець жовтня - свято Halloween.
    У цей день, як відомо, прийнято вбиратися в костюми страшних істот, героїв жахів, які лякають персонажів. А скільки містичних істот ви зможете назвати англійською? Тож не гаємо часу та вивчаємо їх назви за допомогою  навчальних відео:

А українською кажуть так…

    Немає жодної мови, яка не мала б у собі запозичень. Іншомовні слова допомагають передати тонкі відтінки мови. Але мова, яка містить аж надто багато таких запозичень, перетворюється на суржиковий покруч.
    Те саме стосується й української мови. Нові поняття з’являються увесь час. Якщо для їх позначення ми обмежимося запозиченнями і не будемо утворювати нові слова — ризикуємо втратити нашу мову.

    Перевір себе,заміни запозичені слова українськими:

    Слова іншомовного походження — не те, чим варто зловживати. І якщо ви досі вважаєте, що часте використання таких слів свідчить про вашу ерудицію, то ви сильно помиляєтеся. Мовознавці переконують, що надання переваги запозиченим словам демонструє незнання рідної мови. 

Користуємося Інтернетом безпечно!

    Інтернет може бути дивовижною штукенцією. Він дає тобі змогу грати в ігри, переглядати фільми, спілкуватися з людьми по всьому світу. Але, як і в повсякденному житті офлайн, тобі можуть трапитися грубі та неприємні люди. Деякі навіть скоюють злочини за допомогою інтернету. 
    Чи знаєш ти про ризики, що чатують на тебе онлайн? Перевір себе, зіграй у  вікторину «Користуємося Інтернетом безпечно!»:

Знай наших!

     І чому це вважають, що всі винаходи були придумані та сконструйовані дорослими?! Є чимало прикладів, які доводять, що діти теж не ликом шиті й дещо тямлять у серйозних речах! Деякі з їхніх відкриттів полегшують життя людям, інші ж – кумедні, по-справжньому дитячі. То що ж там дітлахи понавигадували?

Читати хочуть усі!

    Луї Брайль, який осліп у трирічному  віці, коли мав 15 років, придумав спеціальний шрифт із випуклих крапочок, аби незрячі люди теж могли нормально читати.
     Якось у школу для таких дітей завітав офіцер Шарль Барб’є й розповів про «нічний шрифт», який використовували військовики, щоби й уночі читати донесення. На його основі Луї створив свій шрифт, яким нині користуються незрячі всього світу.

Щоби не було боляче.

     Аланна Маєрс, коли їй було 8 років, потрапила до лікарні. А після виписки дівчинці ще робили перев’язки. І щоразу зняття бинтів завдавало їй болю. Трішки поекспериментувавши, розумниця Аланна виявила, що суміш мила, лавандової олії й води робить зняття бинтів майже безболісним. Дізнавшись про  це, до неї почали звертатися подруги. А тепер цей засіб продають в аптеках! 

М’якенький «захист для вух».

     15-річний Честер Грінвуд полюбляв кататися на ковзанах, але страшно не любив носити шапку. Як інакше пояснити його дивне прохання до бабусі? Хлопець просив змайструвати йому «захист для вух» від морозу, з’єднавши дротом два шматочки бобрового хутра. Цей задум так сподобався його друзям, що невдовзі всі вже красувалися в таких навушниках. А ти маєш якісь ідеї?

Коли сніг не страшний.

   

    На 15-річчя Жозефу-Арману Бомбардьє тато подарував стареньке авто «Форд-Т». Хлопець розібрав його на запчастини й створив із них перший у світі снігохід. На санях він установив двигун від «Форда», до якого прикріпив величезний пропелер від літака, який роздобув на звалищі. Подивитися на це диво збіглося все містечко. А пізніше Жозеф Бомбардьє очолив компанію, що виробляє літаки.

Пострибаємо?

    Джорж Ніссен так захоплювався цирковими гімнастами, що навіть прогуляв школу. Побачивши, як циркачі, виконавши трюк під куполом, зістрибують на натягнуту внизу сітку, він придумав… батут! Узявши великий шмат брезенту, він прикріпив його до сталевої рами пружинами. І – гоп-ля! – стрибай, скільки зможеш. Цікаво, що зовні винайдений Джоржем батут анітрохи не змінився.

Від гикавки – льодяники.

     13-річна Меллорі К’ювмен випробувала всі відомі їй спроби боротьби з гикавкою, але ніщо не допомагало. Тоді вона почала імпровізувати: узяла воду, додала трохи цукру й крапельку яблучного оцту. Яким же було її задоволення, коли після кількох ковтків цього «коктейлю» гикавка припинилася. І тоді в неї народилася ідея створити льодяники проти гикавки.

Фруктовий лід смакує всім.

    А 11-літній Френк Епперсон завдяки власній забудькуватості відкрив смакоту – морозиво з фруктового льоду. Якогось зимового вечора хлопчик забув на ґанку склянку зі солодкою водою й паличкою, якою він розмішував. Наступного ранку було знайдено сама те, що нині називається морозивом із фруктового льоду. Подорослішавши, Френк згадав про заморожений лимонад і став його продавати.
    Отже, усі ці винаходи і багато інших доводять, що не обов’язково бути дорослим, щоб робити великі відкриття!

Такі цікаві яйця

    Щорічно у другу п'ятницю жовтня у багатьох країнах відзначають чудове свято - Всесвітній день яйця. Його заснувала Міжнародна комісія з виробництва яєць. У цей день прийнято розповідати людям про користь яєць і готувати з них цікаві страви.

    Приблизно 1,2 трильйона яєць споживають у світі щороку. Одна людина споживає в середньому 173 яйця на рік, майже 40% яєць, вироблених у всьому світі, споживають у Китаї.

    НАЙМЕНШЕ КУРЯЧЕ ЯЙЦЕ у 2012 році знесла курка породи малайзійська бентамка у Китаї: завбільшки 2 см і масою 2г 58 мг.

    НАЙДОРОЖЧЕ ЯЙЦЕ у світі – яйце Фаберже. Ціна цього ювелірного витвору становить понад 18 млн.  доларів.

    НАЙДАВНІШЕ ЯЙЦЕ віком понад 2 тисячі років, археологи знайшли у Китаї. Учені ще не з’ясували, чому шкарлупа збереглася так довго.

    НАЙБІЛЬШЕ ЯЙЦЕ живого птаха, зафіксоване у Книзі рекордів Гіннеса, має масу 2 кг 589 мг. Його знесла самка страуса в 2008 році на фермі у Швеції. Цього ж року в Німеччині курка знесла найбільше у світі куряче яйце масою 209 г.

    НАЙБІЛЬШЕ ВЕЛИКОДНЄ шоколадне яйце заввишки 8 метрів створили в Аргентині у 2012 році.

    НАЙЕКСКЛЮЗИВНІШЕ ЯЙЦЕ слонового птаха, який мешкав на острові Мадагаскар 300-700 років тому, продали на аукціоні у 2013 році за 102 тисячі доларів. Власник з’їв омлет з цього унікального яйця!
    Слонові птахи давно вимерли, але дослідники досі знаходять їхні яйця.

    НАЙОГИДНІШЕ ЯЙЦЕ. «Столітні яйця» - національна гордість китайців. Їх називають найогиднішою  їжею у світі. Щоби приготувати страву, яйця закопують у землю на 3-4 місяці, аби не було доступу до повітря.

    АРХІТЕКТУРНЕ ЯЙЦЕ. У світі багато будівель, які мають форму яйця, наприклад споруда в індійському місті Мумбаї. Як і наша Земля, ця будівля має свої екосистеми – зелені сади.

    Найменша пташка у світі – колібрі. Не дивно, що несе і НАЙМЕНШІ ЯЙЦЯ. Яйце колібрі-бджілки, яка водиться на острові Куба: завдовжки 1 см і масою приблизно 365 мг.

    Золотомушка – найменша птаха в  України. Маса її яйця трохи більше півграма.

Від постолів до кросівок

    Сучасне взуття настільки різноманітне, що певно,важко повірити, що колись пара чобіт вважалася неабияким статком. І якщо заглибитися в історію виникнення взуття, можна виявити, що воно з’явилося набагато пізніше за одяг. Та, як усі «новинки», спочатку було доступне лише вищим верствам населення, заможним людям.

Перші сандалі

     Перше взуття з’явилося… Насправді ніхто не знає, коли з’явилося перше взуття. Із нині відомих найстарішими є САНДАЛІ, знайдені в печері Форт-Рок у штаті Орегон, США. Їм-10000 років. Про масове їх використання достеменно відомо з часів Стародавнього Єгипту. Це були сандалі, що виготовлялися з папірусу або шкіри.

 

    Сандалі вельмож оздоблювали пряжками з дорогоцінних металів, розмальовували. У похованнях фараонів знаходили навіть золоті сандалі (цікаво, чи фараон собі дуже п’яти натирав). Стародавні люди наносили на підошви своїх сандаль малюнки ворогів, щоб навіть просто ідучи у справах топтати ворогів під власною ступнею.До речі, якщо ти когось не любиш, то замість того, щоб дати в ніс, краще намалюй його портрет на підошві кедів.

Личаки та постоли

    На території нашої країни , залежно від регіону, взуття виготовляли або з рослинних матеріалів, або зі шкіри тварин. Що ж носили наші предки?

    ЛИЧАКИ робили з кори або лози. Їх основою була плетена підошва з петлями. У петлі засиляли подовгасті смуги тканини, які обгортали навколо щиколотки. Таке взуття дуже швидко зношувалося. Тому в хаті завжди мала бути напоготові «сировина» для виготовлення нового взуття.

 

    ПОСТОЛИ робилися із цільного шматка шкіри. Вони дуже подібні на мокасини американських індіанців. Кусок доволі товстої і м’якої шкіри за допомогою тонких сиром’ятних ремінців стягували в такий собі чобіток по нозі. Це взуття було і практичним, і більш довговічним. Із поверненням моди на традиційні українські строї повернулися до нас і постоли. Звичайно, що вони відрізняються від колишніх, але зовнішній вигляд мають схожий. 

Чоботи та черевички 

    Минав час. І взуття видозмінювалося. Для того, аби зменшити стирання підошви, під п’ятку починають підставляти грубішу шкіру, складену в декілька шарів. Так з’являються підбори. Конструкція взуття стає складнішою, поділяється на окремі елементи, що зшиваються між собою. 

    З’являються ЧОБОТИ та ЧЕРЕВИКИ. Їх виготовлення займає більше часу, вимагає якісніших матеріалів та певних навичок у пошитті, що зумовило виникнення такої професії, як чоботар. 

Взуття і статус

    У давнину можна було безпомилково дізнатися, ким є людина, що знаходиться перед вами, лишень глянувши на її взуття. У Європі підбори червоного кольору на взутті були дозволені лиш людям високого походження, знаті. Королі видавали укази щодо висоти підборів. Довгий час чорне взуття вважалося святковим. А на кожен день використовували взуття коричневого кольору.

    Жіноче взуття відрізнялося залежно від країни, статусу володарки, призначення. Також простежується тенденція , що чим коротша ставала спідниця, тим вищим було взуття чарівної статі.

А як тепер?

   

    У наш час взуття так само може розказати дуже багато про своїх власників. Але теперішня мода дозволяє багато такого, що, певно, навело б жах на модників інших часів. Так, зараз цілком нормальним є одягнути класичну сукню з КЕДАМИ- КОНВЕРСАМИ. Прийти на заняття до школи у КРОСІВКАХ. А чого варті СНІКЕРСИ- що поєднують у собі високу платформу та той-таки кед!

    Та все ж таки, хоча б деколи, варто замислюватися над тим, яке взуття куди носити доречніше. Щоб виглядати дійсно стильно. У будь-якому разі основною вимогою до взуття є його охайність і чистота! 

Вареник – завжди в моді!

    Ти зараз собі думаєш: «Пхе, які ще вареники? Піца, суші, китайська локшина – ось це зараз модно! А вареники…»  Справді, нині повсюди, куди оком не кинеш, - піцерії, суші-бари, китайські ресторанчики.  І мало хто пам’ятає, що раніше в кожному місті чи містечку обов’язково була варенична. Кому вони тепер цікаві? Тільки чомусь іноземці, приїхавши в Україну, завжди просять вареників-пирогів?

    Чому їх називають пирогами? Бо вареники – це і є варені пироги. Пухкенькі, із соковитою начинкою. Мм - ням… Й українці їх ліплять і їдять із незапам’ятних часів. Наші пращури готували вареники як жертовну їжу, присвячену Місяцю, тому вони й схожі на нього за формою. Люди просили Місяць, аби він сприяв добробуту й продовженню роду. А начинка мала різне значення: пшоняна каша – майбутнє життя, мак – безкінечність зоряного світу, яйця – сила.

    У давнину вважали, що вареники мають магічну долю. Їх обов’язково готували в день, коли в господарстві селянина корівка приносила теля або вівця – ягнятко. Це мало притягувати до  тварини міцне здоров’я та плодючість. Дівчата ж ворожили на варениках. Збиралися до купи й, наваривши пирогів, викладали їх перед голодним котом: чий пиріг він хапне першим, тій і до весілля готуватися.

    Узагалі, колись кожна дівчина найперше вчилася ліпити пироги. А по-справжньому смачні вареники можна приготувати, лише ретельно дотримуючись правил. Тісто місять із борошна, води й солі. І – ніяких яєць!!! Бо тісто буде твердим. А воду беруть якомога холоднішу, навіть крижану. Тоді тісто менше висихатиме під час ліплення вареників, та й краї вареників склеюватимуться краще.

    Не менш важлива у варениках – начинка. Найтрадиційніша – це вишні, сир, картопля з цибулею чи вишкварками. Як начинку використовували капусту, гречану кашу, мак, варені сухофрукти, а на Полтавщині – навіть горох, розтертий із калиною. На Чернігівщині полюбляли борошняну начинку: підсмажували сало, доки не перетворювалось на суху шкварку, і в киплячий смалець додавали борошно. Отакі – от пироги!

Равіолі

    Звісно, наші вареники – найсмачніші, але в них є дуже багато непоганих на смак родичів. Найближчі – італійські равіолі, фігурні конвертики з тіста з найрізноманітнішою начинкою. У Монголії та Кореї це – манти, які готують із дрібно нарубаного м’яса й готують лише на парі.

     Баоцзи

    Ще один родич вареників – китайський баоцзи. Саме баоцзи із задоволенням поїдали Кунг-фу Панда з улюбленого  мультику. Вони бувають з м’ясом, гарбузом і грибочками. Шалено смачні грузинські хінкалі. У них – дуже тонке тісто й смачний сік усередині. Саме тому їх їдять руками, тримаючи недоварений кінчик, а не виделкою, як наші вареники. Крім цього, є ще монгольські пози, тибетські момо  й багато інших. 

Хінкалі

Поважаємо особистий простір дитини

 

    Шановні дорослі. Не забувайте, що ви  – основний захист, опора дитини, якій вона довіряє, на яку розраховує, без якої почувається безпорадною. Мобілізуйте свої сили на те, щоб створити для дитини ситуацію емоційної захищеності, а не лише нагодувати її чи вкласти спати.   

    Сподіваємось, наші поради допоможуть вам.

Серія ігор «АНТИБОМБування»

 

У бомбосховищі або підвалі, в обмеженому просторі при мінімізованій активності, тривожні звуки сирени, стрілянини, вибухів передусім атакують ваш слух. Навчіться протистояти цим неприємними звукам простими іграми. Вони здатні знизити рівень тривоги, страху, зняти напругу та м’язову скутість.  Повертається самоконтроль , здатність емоційно-когнітивно реагувати на ситуацію.  І навіть з’являється здатність «відбивати» неприємні звуки! Звичайно, разом із батьками, усією родиною!

Гра в манікюр

     Якщо хочеш виглядати стильно й модно, увагу треба приділяти не лише своєму одягу, а й нігтям. Так-так, нігтям. Не можна про них забувати, адже вони завжди на виду. І якщо нігті красиві й доглянуті, ними хочеться милуватися, а якщо потворні – дивитися на них геть неприємно. Тож якщо ти стежитимеш за своїми нігтями, усе буде OK. Однак є тут деякі тонкощі, про  які тобі треба дізнатися.

    Яка дівчина не мріє мати гарні й довгі нігті?! Сьогодні це – не проблема, адже зараз будь-де можна купити накладні нігті. Що може бути простіше: береш готовий ніготь, наклеюєш – і красуєшся. А ще існує така процедура, як штучне нарощування нігтів. Це коли на твій нігтик наносять спеціальну гелеву суміш, і вона, висохнувши й набувши потрібної форми, перетворюється на супер-пупер-крутий манікюр (з латинської мови це слово перекладається як догляд за руками).

    Необов’язково нарощувати штучні нігті, можна прикрасити й власні. Сьогодні існує безліч варіантів такого дизайну. Це – художній розпис нігтів фарбами й гелем. Малювати на нігтях можна що завгодно: квіточки, звіряток, геометричні фігури або навіть пейзажі. Прикрашають нігті й стразами та блискітками, навіть засушеними рослинками. Ще й пірсинг роблять, щоправда, тільки на штучних нігтях.

    Так, штучні нігті всіляких форм і кольорів - неймовірно красиві. Та  важливо знати, що для кожного віку є свій манікюр. І дитячий манікюр досить відрізняється від того, який собі робить, приміром, мама. Нігті в дітей до 13 років – набагато м’якші й ніжніші, ніж у дорослої людини, і за ними потрібен ретельний догляд, щоби в майбутньому нігті не стали ламкими та не розшаровувалися. А то й узагалі не почали рости кривульками. 

    Тож, аби не мати проблем, спершу варто розібратися, що таке нігті та як за ними доглядати. А нігті – це рогові пластинки, розташовані на зовнішньому боці кінчиків пальців. Нігті (як і волосся) – це похідні клітин шкіри. Вони потрібні людині не тільки для того, щоби було що прикрашати, їхнє головне завдання – захищати чутливі пучки пальців. Ще за допомогою нігтів можна почухатися, узяти щось дуже маленьке. А ще деякі нервові особи їх гризуть, псуючи здоров’я й вигляд нігтів.

   

    Аби нігті завжди були здоровими й красивими, варто навчитися правильно робити манікюр. Насамперед треба добре помити долоньки, щоби не занести інфекції. Не слід обрізати відрослі нігтики ножицями – краще скористатися кусачками. Працювати пилкою (найкраще – делікатною скляною) потрібно також дуже обережно. Пам’ятай: твої нігтики – дуже тонкі й гнучкі, тому не захоплюйся підпилюванням. І в жодному разі не обрізай кутикулу – шкірку над нігтем! Нігтик у цьому місці – найніжніший, він може дуже пошкодитися.

    Щоб зробити цікавий манікюр, слід добре напружити уяву. Для дитячих нігтів косметична промисловість випускає спеціальні лаки на водній основі, які не містять шкідливих речовин. Ще є така чудова річ, як наклейки для нігтів! Але якщо ти не маєш такого  бажання, можеш не робити цього зовсім. Головне – щоб твої нігті були чистими й акуратними. Мода – мінлива, але ти можеш бути впевнена в тому, що доглянуті нігті ніколи не стануть немодними.