Плаваючи крижані острови

    У безкраїх океанських просторах здійснюють своє плавання айсберги – брили льоду, часом такі величезні, що нагадують крижані острови. 

Що таке айсберг?

    Айсберги – це велетенські крижані брили, які плавають в океані біля полюсів Землі. Айсберги насправді набагато більші, ніж виглядають: величезна частина льодяної гори прихована у глибині океану, а лише невеличка частина – верхівка айсбергу – височіє над поверхнею води. 

    Айсберги утворюються в Арктиці та Антарктиці, у дуже холодних районах нашої планети. 

Як утворюються айсберги?

    Айсберги народжуються з льодовиків. Кінець льодовика на якийсь час зависає над морем, немов гігантський карниз. День за днем його підточують приливи, вітри, морські течії. Нарешті величезний шмат криги з гуркотом відколюється від льодовика і падає у воду. Погойдуючись і піддаючись морським течіям та вітрам, айсберг відправляється у далеке плавання. Іноді ці льодяні гори можуть роками дрейфувати морями й океанами.

    Ці крижані гіганти можуть долати відстані більше 5000 км.

Які розміри айсбергів?

    Невеликі айсберги мають довжину 1-2 км і ширину близько півкілометра. Але зустрічаються і гіганти завдовжки кілька десятків кілометрів, а іноді і понад сотню кілометрів. Вага цих крижаних островів сягає мільйони тонн!

    Висота льодяних брил над поверхнею води сягає 70-100 метрів.

Чому айсберг не тоне?

    При замерзанні вода розширюється та  перетворюється у лід. Крига має меншу щільність, ніж вода, тому лід легший за воду. Та все ж вага айсберга дуже велика, через це більша частина його знаходиться під водою.

Чи небезпечні айсберги для суден?

    Айсберги становлять серйозну загрозу для суден, що проходять поблизу них. Крижані гори дуже важко помітити на далекій відстані, особливу в тумані. Корабель може обійти видиму частину айсбергу, але зіткнутися з тією, що прихована під водою.

    Мандруючи теплими водами, айсберг поступово тане і від цього іноді перевертається. Тоді на морі підіймаються величезні хвилі, які можуть затопити корабель.

Яка користь від айсбергу?

    Усі айсберги складаються з чистої води, в якій немає солі. Тому айсберги – це величезні сховища запасів прісної води, яку доставляють у посушливі райони Землі.

Від антарктичних льодовиків щорічно відколюється майже 5 тисяч айсбергів, це понад 100 мільйонів тонн замороженої прісної води.

Притулок для тварин.

    Айсберги слугують ідеальним місцем для відпочинку морських тварин: тюленів, моржів, пінгвінів та багатьох птахів.

    Подивись  відео  «Large Iceberg Breaking near Ilulissat» про народження айсберга

По сторінках журналу "Смайлик"

Еволюція ковзанів

 

      Як чудово у морозний день взути ковзани і з друзями побігти на ковзанку! А там змагатися, хто швидший, у кого віражі крутіші. Катання на ковзанах – улюблена зимова забава не лише дітей, а й багатьох дорослих. Виявляється, такі популярні у сучасному світі ковзани – один із найдавніших винаходів людства.

    Але, на жаль, ніхто  достеменно не знає, хто був першим  винахідником ковзанів. Найімовірніше, перші ковзани появились там, де було багато льоду. Розкопки археологів довели, що ще кілька тисяч років тому наші предки каталися на ковзанах.

    Найдавніші ковзани були зроблені з ребер або кісток великих тварин. Зазвичай кістку розпилювали уздовж, шліфували її, свердлили наскрізь у ній кілька отворів, а потім просували у ці отвори вузькі шкіряні смужки, щоб прив’язати «ковзани» до взуття. Каталися люди на ковзанах, відштовхуючись від слизької поверхні за  допомогою двох палиць, схожих на палиці сучасних лиж. Так предки могли швидко пересуватися по поверхні, вкритій кригою.

    Протягом багатьох століть жителі різних країн світу виготовляли свої неповторні льодяні скороходи. На Півночі їздили на бивнях моржів, у Китаї прикріплювали до взуття куски бамбука, у Казахстані виточували ковзани із кісток коней.

   

    Минав час, мінялася форма ковзанів і матеріал, з якого їх виготовляли. На зміну ковзанам із кісток тварин прийшли дерев’яні ковзани, зо яких знизу кріпили загострену металеву пластину.

    Любили кататися на ковзанах і наші далекі предки.  Найстаріші ковзани на планеті знайдені археологами на березі Південного Бугу, недалеко від Одеси. Їм більше трьох тисяч років! Зроблені ці ковзани з ікл моржів і кісток тварин.

    Залежно від регіону ковзани виготовляли із кісток свійських тварин, лосів або північних оленів та кріпили до стопи ремінцями. Їх головним призначенням було зовсім не катання, вони мали допомогти швидше пересуватися по замерзлих річкам взимку.

    У 1848 році відбувся найбільший розвиток ковзанів: до зимового взуття почали кріпити лезо зі сталі. Після цього ковзани стали використовувати не лише як засіб пересування по замерзлих річках та озерах. Катання на чоботях з лезом стало не тільки улюбленою зимовою забавою дорослих і дітей, а й неперевершеним видом спорту. Адже тепер на ковзанах можна не лише їздити по прямій лінії, а й кружляти, танцювати, стрибати, робити на льоду захоплюючи піруети, забивати шайбу у ворота…

    А все починалось з міцних кісток тварин…

Смайлик. - 2020. -  № 12. – С.8-9