Шукаємо скарби

 

Скарби заховані або загублені.

  Часом хтось коштовності приховує, щоб потім знайти. Як, наприклад, скарби, які ховали козаки. Для чого? Щоб потім повернутися і забрати в зручний час. А то возитимеш із собою – або загубиш, або вкрадуть. А так – лежать десь у потаємному місці, під корінням розлогого дуба в тридцяти кроках від старої церкви. По них ніхто не прийшов, часом якийсь тракторист, орючи поле, вигорне з землі скриню з коштовним камінням чи глечик із золотом. Ото  радість! Особливо для працівників музеїв. Адже кожен скарб треба віддати державі. А щасливчику з нього повернуть частку.

    Дехто спеціально вивчає історію, досліджує старезні документи та карти, вгадуючи, де можуть чекати скарби.

Скарби, що ростуть самі.

    Але ж коштовне каміння не саме собою взялося в усіх тих безцінних прикрасах. То звідки? Наша планета неймовірно гаряча, адже всередині неї знаходиться магма. Ти бачив її, якщо дивився колись по телевізору на виверження вулкану. Саме магма виривається з земних глибин через гирло вулкану. Якщо магма не змогла вирватися назовні, а застрягла десь під землею, то вона поступово вихолоняє. І починають утворюватися різноманітні кристали. І коштовні, і не дуже. І великі, і малесенькі.

    Або земна кора переминається й утворюються гори, в надрах яких під високим тиском теж формуються кристали.

    От ці кристали й знаходять люди! Дехто – випадково. Але це буває дуже рідко. Адже коштовний камінь, коли його знаходять рідко схожий на коштовність. То потім ювеліри обточують його, шліфують, щоб він показав усю свою красу. Найчастіше коштовне каміння видобувають у копальнях. Та для цього геологи довго шукають місця, де колись утворилося багато кристалів.

По сторінках журналу «Маленький розумник».