Життєві принципи Лариси Денисенко

     В червні святкує свій ювілей Лариса Денисенко —  письменниця,  адвокат, журналістка, ведуча, двічі мати та просто надзвичайна жінка.
    Народилася вона 17 червня 1973 року у Києві. Мама — литовка, родину якої перед війною насильно переселили в Росію, батько родом з Києва. Обидва діди зовсім молодими загинули в Другій світовій війні. 

    У дитинстві Лариса була дуже активною: займалася музикою (8 років грала на піаніно), співами, танцями, гарно вчилася, допомагала мамі та бабусі, ще й знаходила час для друзів, яких в неї було дуже багато. Любила дівчинка і спорт. Найбільшого успіху досягла у великому тенісі та в плаванні, в останньому здобула кандидата у майстри спорту. Підлітком спробувала себе в ролі моделі . Усе встигала, бо їй було то цікаво. З тим самим перейшла вона й до дорослого життя.

    Лариса вміло поєднує роботу в правовому полі з написанням книжок і талановито знаходить час на родину, роздуми та відпочинок. Її книжки тисячами примірників розходяться по бібліотеках, книгарнях і читачах та отримують як схвальні відгуки, так і відгуки тих, хто не зрозумів. Що ж, усьому світові сподобатися неможливо. Але, незважаючи ні на що, Лариса продовжує писати задля тих, хто цінує її творчість.

    Юридична та літературна діяльність Лариси злилися в її книзі «Я і Конституція». Ця книга покликана у простій формі, з ілюстраціями пояснити дітям основний закон, бо «Конституція — це не для юристів, а для всіх людей, зокрема й дітей». Книга зрозуміло пояснює наймолодшим громадянам України складні юридичні процеси, розповідає їм про їхні свободи та обов’язки, про повагу до інших та про розуміння своїх прав.
    В 2022 році у кабінеті-спальні й водночас коридорі під звуки вибухів, глухих пострілів, ракет, повітряних тривог вона написала нову книжку – фіксацію важких доль українських дітей та жахливих воєнних злочинів росіян – «Діти повітряних тривог».

    «Тепер діти України всі є дітьми повітряних тривог. Вони знаходяться в різних куточках країни, хтось зовсім наодинці з цим лихосиллям, когось прикривають від обстрілів та бомбувань, хтось третю добу перебуває з мамою у підвалі, бо рвуться ракети над мирним містом. А когось уже нема вдома, і ворог не дає можливості виборсатися і доїхати до більш безпечного місця. Хтось біжить із мамою в метро, щоб сховатися від винищувачів. Хтось плаче і не розуміє, що вони роблять у цьому потязі, де стільки людей, куди вони їдуть, нащо, чому не можна було взяти жовту машинку? Когось уже вбили. А когось мама народила в підвалі пологового будинку, як Мію, яка має магічну силу з’єднувати дітей повітряних тривог. Про дітей, які всі є героями підступної війни Росії проти України ця книга», – каже Лариса.

    Прочитати цю книгу можна за посиланням:

«Діти повітряних тривог»