Ось і прийшла зима зі своїми морозами й заметілями, рвучкими північними вітрами. Не чути веселого співу пташок, вони давно відлетіли на південь. На зимування у теплі краї. Але не всі птахи відлітають у вирій. Є і ті, що залишаються зимувати у наших краях. Як же вони зимують і що полюбляють їсти, ці маленькі пернаті зимувальники? Вам цікаво про це дізнатися? Тоді нумо знайомитися.
Птахи кольору національного прапора.
Маленька пташка в темному «шоломі» та з жовтою «жилеткою» на грудях, із синіми крильцями – це синиця. Синиці дуже голосисті птахи, вони спілкуються, обмінюються великою кількістю звуків. Деякі підвиди синиць ведуть осілий спосіб життя , а деякі подорожують, шукаючи для себе більш м’якого клімату взимку.
Улітку ці веселі барвисті пташки харчуються гусінню та комахами, узимку видобувають із-під кори дерев личинки. Але також залюбки ласують зернятками, особливо в сильні сніги та морози.
Синиці на зиму утворюють гурти-зграйки. Їм так легше захищатися від ворогів та шукати їжу. Самці синиць – справжні лицарі, навіть дуже голодні, вони поступаються своєю чергою на годування самичкам. Дехто помилково вважає, що синиці прилітають до нас лишень узимку, Але це не так. Просто влітку птахи живуть у лісі. А на зиму прилітають поближче до людського житла, де й тепліше, і з їжею легше. Адже люди підгодовують красунь.
Снігурі - вісники зими.
Багато хто з вас, друзі, бачив пташок із чорними голівками та яскраво-червоними грудьми, що жваво стрибають по гілках, Ці птахи називаються снігурі. Вони прилітають до нас із Карпатських гір на зимування. На відміну від багатьох інших птахів, що восени відлітають у вирій, снігурі не бояться зими. Бо наша зима для них уже тепла.
Снігурі збираються зграйками, весело перегукуються, скачуть по верхівкам дерев у садах і парках. Уся зграя насправді є дуже організованим «угрупованням». Птахи неухильно діють за «наказом» свого пташиного ватажка.
Харчуються снігурі ягодами, насінням та бруньками дерев і чагарників, методично «обробляючи» спочатку одне дерево, а потім наступне.
Горобці – міські жителі з постійною «пропискою».
Горобців можна сміливо назвати міськими мешканцями. Веселі, верескливі, птахи-пустуни, за якими так цікаво спостерігати. Ці пискляві кульки пір’ячка з очками-намистинками здатні викликати посмішку навіть у найхолодніший день. Горобці – командні гравці, їхні зграї чисельні.
Їдять, практично, усе: насіння, хлібні крихти, комах. Ягоди. Але, попри їхню пристосованість до міського життя, узимку їм так само важно знаходити харч. Тому горобчики часто прилітають до годівниць.
Птахи у «камуфляжі».
Щиглики мають яскраве, строкате забарвлення. І в перший момент здається, що птахи хизуються своїм багатобарвним убранням. Але насправді строкатість цих пташок – спосіб маскування. Тобто птахи ніби вдягнені у «камуфляж», що дозволяє їм легко заховатися від хижаків серед бур’янів, кущів і гілок. Щиглики живуть у лісах та паркових зонах. Але взимку, коли стає зовсім скрутно з їжею, вони прилітають ближче до людських осель.
За розміром ці пташки не більше за горобців, але «стрункіші». Вони жваві та веселі. Хоча їдять мовчки, фактично не перегукуючись з іншими членами зграйки, на відміну від тих-таки синиць.
Щиглики дуже голосисті, можуть наспівувати до двадцяти видів пісеньок-трелей. Часто маленьких співаків тримають у клітках.
Харчуються щиглики насінням смітних трав, комахами-шкідниками, чим приносять користь людям та природі.
Куля. – 2020. - №12. – С.12-13
Немає коментарів:
Дописати коментар