Чари для гарного настрою

     У казковому світі теж буває Хелловін — але там замість страшилок живуть усміхнені привиди, чарівниці з добрим серцем і веселі вампірики!
    Запрошуємо на віртуальну виставку, де панує доброта, магія та книжкові дива. Кожна книжка — це окрема історія про дружбу, прийняття, мрію й трішки чарівного безладу .

Що означають українські прізвища?

    Дослідники вважають, що українські прізвища — це справжній код, у якому захована інформація про рід, пращурів, заняття або походження, а також особливості зовнішності чи характеру родоначальника.
    Отже, кожне прізвище — це не просто слово, а маленька історія, що веде нас у минуле.
    Колись у людей не було прізвищ. Усі були просто Іванами, Петрами, Оксанами чи Марічками. Та коли таких імен стало забагато, люди почали додавати до них щось особливе — прізвиська, які згодом перетворилися на родові прізвища.
    Навіть у наш час найчастіше в Україні зустрічаються прізвища, що утворені від власних імен. Нащадків називали переважно за ім’ям батька, але іноді — матері чи діда.

 Від чоловічих імен

Це найбільша група українських прізвищ.
Наприклад:
Петренко — син Петра,
Іваненко, Іванчук — від Івана,
Антоненко, Антонюк, Олексієнко, Олексійчук, Яременко, Яремчук.

Від жіночих імен

У деяких родинах головною була жінка — розумна, сильна, працьовита. Саме від таких жінок походять прізвища:
Ганич (від Ганна),
Орищенко (від Оришка),
Мотрич (від Мотря).

Козацькі прізвища — гордість і дотепність народу

    Козаки були людьми хоробрими й винахідливими. Щоб заплутати ворогів і підкреслити свою вдачу, кожен козак обирав собі прізвисько — часто жартівливе або войовниче.
Так з’явилися прізвища:
Сірко, Непийвода, Довбня, Палій, Голота, Байда, Нетудихата, Загнибіда.
    У кожному з них — іскра козацької вдачі, гумору й волелюбного духу.

Від назв професій

    Багато прізвищ походять від занять та ремесел, якими славився рід.
    Якщо хтось був майстром — це відображалося в його прізвищі:
Коваль, Швець, Пекар, Мельник, Ткач, Гончар, Кравець, Пасічник.
    Такі прізвища розповідають про працьовитих людей, які своїми руками творили добро і користь для громади.

Від назв територій і місцевостей

    Дехто отримував прізвище від того, звідки походив або де жив.
Наприклад:
Полтавець — з Полтави,
Львівський — зі Львова,
Волинець — з Волині,
Чернігівець — із Чернігова.
    Такі прізвища допомагали одразу зрозуміти, звідки людина родом.

 Від національностей та народностей

    Іноді прізвище вказувало на походження або етнічну приналежність.
Так з’явилися прізвища:
Турок, Поляк, Німченко, Сербин, Венгрин, Грузин, Литвин.
    Такі імена розповідають про давні подорожі, знайомства й змішані роди.

     Тож українські прізвища — це справжній літопис народу, написаний у словах. Вони зберігають пам’ять про наших пращурів, їхні характери, професії, місця, де вони жили, і навіть про жарти, якими вони любили підписувати своє життя.

Перевір свої знання, зіграй у вікторину:

Ознаки інтернет-залежної дитини

     Інтернет-залежність — це явище, яке останніми роками набуло справді тривожних масштабів. Особливо небезпечною вона є для дітей і підлітків, адже саме їм найважче вчасно зупинитися й відрізнити реальне життя від віртуального.

Інтернет — не ворог, але й не нянька

    Сам по собі інтернет не є ні добром, ні злом — це лише частина сучасного світу, зручний і надзвичайно корисний інструмент. Він відкриває дітям доступ до безмежного океану знань, дає змогу спілкуватися, розважатися, грати.
    Та іноді дитина, занурюючись у цей світ, поступово замінює ним реальність: замість живого спілкування обирає онлайн-чати, замість рухливих ігор на вулиці — мережеві битви на екрані, а пошук нової інформації стає нав’язливою потребою.

 Що таке інтернет-залежність? 

    У деяких країнах, зокрема США й Китаї, інтернет-залежність уже офіційно визнана розладом поведінки. У США навіть працює клініка, де лікують людей із надмірною прихильністю до онлайн-ігор та соцмереж.
    Інтернет-залежність — це стан, коли людина втрачає відчуття реальності та часу, здатність критично мислити й контролювати свої дії.
    У дітей при цьому знижується активність, порушується сон, з’являється психічна й фізична залежність. Механізм її схожий із дією алкоголю чи нікотину — лише без хімічної речовини, але з тією ж активацією «центрів задоволення» мозку.
    На жаль, залежність дедалі частіше спостерігається навіть у дошкільнят. Часто батьки самі цього не помічають, коли дають дитині планшет чи телефон «аби не заважала». Так формується основа майбутньої залежності.
    У підлітків інтернет-залежність може бути сигналом внутрішніх проблем — нестачі уваги, невпевненості, конфліктів у родині або труднощів у навчанні.

Як розпізнати небезпечну залежність?

    Не варто панікувати, якщо дитина проводить певний час в онлайні — це природно в епоху цифрових технологій.
     Однак є тривожні ознаки, які потребують уваги:

- дитина проводить в інтернеті понад 6 годин на тиждень без навчальної мети;

- уникає друзів, прогулянок, віддаючи перевагу віртуальному спілкуванню;

- порушено режим сну й харчування;

- реагує агресивно на прохання вимкнути комп’ютер;

- виглядає пригніченою, коли не має доступу до мережі;

- приховує, які сайти відвідує чи в що грає.

    Найпоширеніші форми інтернет-залежності у дітей:

Ігрова залежність — надмірна захопленість онлайн-іграми.

Залежність від соцмереж — пристрасть до постійного спілкування, лайків, нових «друзів» у мережі.

Нав’язливий веб-серфінг — безцільне «мандрування» сайтами без конкретної мети.

    Як запобігти інтернет-залежності

    Профілактика — найкращі ліки. Ось кілька перевірених порад:
    Будьте поруч із дитиною в її перших онлайн-кроках. Поясніть правила безпечного користування інтернетом.
    Домовтеся про час у мережі. Не забороняйте — краще створіть зрозумілі межі.
    Цікавтеся її онлайн-життям. Можна просто додати дитину в друзі в соцмережі, спостерігати без надмірного контролю.
    Допоможіть знайти альтернативу. Спільні прогулянки, хобі, настільні ігри, спорт, творчість — усе це допомагає збалансувати дозвілля.
    Подавайте приклад. Якщо батьки постійно «залипають» у телефоні, дитина сприймає це як норму.

 Якщо проблема вже є

    Почніть із батьківського контролю — існують спеціальні програми, що допомагають відстежувати, які сайти відвідує дитина та скільки часу проводить онлайн. Вони дозволяють встановлювати обмеження й блокувати небажані ресурси.
    Та головне — не забувайте про живе спілкування. Вимкніть ґаджети, влаштуйте пікнік, сходіть до музею чи просто проведіть сімейний вечір без екранів. Бо найкращий спосіб подолати віртуальну залежність — подарувати дитині справжнє життя, сповнене уваги, любові й пригод.

Картопля: диво з-під землі

     Картопля, картопелька, бульба, крумпля, бараболя, мандибурка, бенц, ріпа - як тільки її не називають. Печена, варена, смажена, у борщі, у салатах, у варениках. Важко повірити, що вона - чужоземка. 400 років тому картоплю до нас привезли з далекої «холодної країни» (так називають Чилі індіанці).

     Високо в горах індіанці знайшли рослину з гіркими на смак «ягодами» і на гілках, і на корінні. Вони назвали її «папа». Промерзла папа втрачала свій неприємний гіркий смак, тому індіанці заморожувати бульби, одігрівали їх, обдирали шкірку і їли. Цю нову їжу назвали чуньо. Чуньо рятувала індіанців від голодної смерті у неврожайні роки. Саме вони відкрили картоплю вперше.

     Вдруге картоплю відкрили іспанці. У 1536 році в індіанському селищі Сороката з’явилися іспанські розвідники. Побачивши озброєних чужинців, індіанці втекли, а у покинутих житлах солдати знайшли кукурудзу, квасолю та новий овоч, схожий на земляні гриби - трюфелі. Так вони і назвали картоплю. Заморський овоч оголосили «чортовим яблуком», бо люди часто труїлися зеленими плоди картоплі. Її заборонили садити та вживати у їжу.

     Втретє картоплю відкрив французький агроном та фармацевт Антуан Огюст Пармантьє. Він довів, що бульби картоплі поживні і дуже смачні, а її зелені ягоди вживати у їжу не можна. Наполегливий картоплелюб зацікавив заморською квіткою саму королеву, і французька правителька Марія-Антуанетта з’явилась на балу у сукні, оздобленій квітами картоплі. Придворні були у захваті! А от селян довелося привчати до цієї культури хитрістю. Коли картопля дозрівала, навколо полів ставили охорону. Думаючи, що охороняють щось цінне, селяни нишком викопували картоплю, варили її і їли.

     В Україні селяни теж не відразу зрозуміли, яку частину картоплі вживати у їжу. Дехто пробував їсти її зелені отруйні ягоди, що спричиняло тяжкі отруєння. Селяни відмовлялися садити картоплю, зчиняли «картопляні» бунти! Та минув час, і всі зрозуміли, яка то смакота - картопелька!

Диверсант із штату Колорадо

     Колорадський жук не зміг розлучитися зі своєю улюбленою їжею. Разом із картоплею він прибув із Америки до Європи. Тут у нього не виявилося природних ворогів, і він швидко розмножився. З тих пір фермери воюють з непроханим гостем, який пожирає картопляні насадження. Колорадський жук ще й неабиякий хитрун: у хвилину небезпеки він падає на землю й прикидається мертвим.

Картопляні цікавинки

- З картоплі виробляють крохмаль.
- Картопля містить солі Калію, необхідні для роботи нашого серця. Найбільше корисного елементу - під шкіркою. Ось чому молода картопля, запечена «в мундирі», - найкорисніша страва з картоплі.
- Картопля - перший продукт, який вдалося виростити у космосі. У 1995 році і космічному кораблі «Колумбія» з’явилися перші «космічні» паростки картоплі.
- Картоплю «фрі» придумали бельгійці. Якось на свята не вдалося  наловити риби, і її вирішили замінити шматочками картоплі, засмаженими в олії.

 - Картопля – герой багатьох натюрмортів, їй ставлять пам’ятники, відкривають музеї по всьому світу.
- У календарі інків була цікава одиниця виміру: час, за який варилася картопля - це приблизно 1 година. Переконайся! 

 

   Обережно, чіпси!

     Чому чіпси називають шкідливою для здоров’я їжею? Вони ж з картоплі! Справа в тому, що картопля містить багато крохмалю. При швидкому нагріванні з крохмалю утворюється акриламід - дуже небезпечна отрута. Вона є не лише в чіпсах, але й в інших продуктах, які швидко нагрівають і смажать, наприклад, у горішках та сухариках. А ще у чіпси додають барвники, підсилювачі смаку, ароматизатори. Інколи цих добавок більше за масою, ніж самої картоплі!