Маса дорослого північного оленя може перевищувати 200 кілограмів, а висота в холці досягати півтора метра.
У всіх видів оленів ніс вкритий шерстю, але при цьому на ньому є гола ділянка шкіри. У всіх, крім північного – у цих тварин ніс повністю вкритий шерстю, щоб не замерзнути.
Шерсть північного оленя унікальна тим, що самі шерстинки всередині порожнисті, наповнені повітрям. Тому вона так добре утримує тепло.
Не мерзнути в холодному кліматі північним оленям допомагає товстий шар підшкірного жиру, який подекуди сягає 6-8 сантиметрів завтовшки.
Для прогулянок по снігових пустелях тобі неодмінно знадобилися б снігоступи.
А от північним оленям вони зовсім ні до чого, їхні копита настільки широкі, що дозволяють не тільки ходити, а й легко бігати по снігових кучугурах.
До того ж на зиму в оленів між копитами виростають «щітки» — пучки жорсткої шерсті, які втримують тварину на слизькому льоду.
Рослинність півночі вкрай бідна, тому північний олень невибагливий до їжі. Його головна «страва» — лишайник. Та щоб дістатися до нього оленям іноді доводиться розгрібати сніг завтовшки до 1 метра.
Лишайник дуже поживний, але не містить мінеральних солей.
Тому олені часто п’ють морську воду та їдять водорості, зануривши голову під воду.
А ще північні олені — завзяті кочівники. Відстані їхніх кочівель рекордні серед парнокопитних тварин (понад 1000 км). До речі, маршрути своїх мандрівок олені час від часу змінюють, щоб лишайник на попередніх встиг відрости.
Завдяки своїй морозостійкості північні олені можуть перепливати навіть холодні північні річки. Є докази того, що вони форсували водні перепони в 5-7 кілометрів завширшки.
Корінні жителі Крайньої Півночі давно одомашнили північних оленів, і життя двох десятків народів нерозривно пов'язане з цими тваринами.
Немає коментарів:
Дописати коментар