середу, 17 квітня 2024 р.

Загадкові «крилаті» миші


     «Яке миле створіння!» - навряд чи  вигукнеш ти, глянувши на кажана. Мордочка миші з поросячим рильцем та великі вуха наводять радше жах. Знав би кажан, що його так страхаються, здивувався б, напевно. Адже й сам він боїться: і людей, і хижих птахів, що на нього полюють, і навіть яскравого світла місяця, адже тоді він більш помітний. Вдень кажани ховаються у дуплах, на горищах, у печерах та погребах. Кажан мешкає усюди, крім Арктики та Антарктики.


    Крила кажана - це шкіряна перетинка, що, ніби вітрило, спирається на повітряний потік. Стартують кажани часто з положення вниз головою. Одні з них спочатку просто падають униз, а потім розправляють крила і летять, інші — махають крилами та розгойдуються, а потім із силою підіймають тіло і відриваються від гілки.
    Більшість кажанів полюють на комах. За ніч одна зграя кажанів може знищити сотні тон шкідників! Є й такі, які надають перевагу фруктовому меню. І тільки три види кажанів, що живуть у Центральній та Південній Америці, харчуються кров’ю тварин.


    Кажан – єдиний ссавець, що вміє літати. Мале кажаненя смакує мамине молоко, міцно вчепившись за неї кігтиками і зубами, від самого народження звикаючи до маминих акробатичних трюків.
    Хто з нас може в суцільній пітьмі чітко сказати, який предмет перебуває на відстані 17 метрів, якої він форми та з якого матеріалу зроблений? А от кажан, хоч і не скаже, та знає напевне. Для цього він пошле ультразвуковий сигнал у напрямку предмета і зловить його відлуння своїми чутливими вухами. Отримуючи відбиті сигнали від усього довкола, кажани чудово орієнтуються: де летить комашка, де — дроти, де — дерева, а де — рідна печера. Виходить, що кажани «бачать»  довкілля вухами.


    Серед тих, хто полюбляє жахалки, є історії про те, що кажани, мовляв, найчастіше нападають на дівчат із довгим волоссям. Коли і з якою дівчиною могла ця пригода трапитись - хтозна, але в цьому випадку невідомо, хто більше страждає: адже волосся не відбиває ультразвук, а поглинає його. І кажан, не розуміючи, куди летить, потрапляє «у пастку».


    Деякі види кажанів летять зимувати в тепліші краї, інколи долаючи тисячі кілометрів над океаном. А ті ж, хто зимує у рідних печерах, загортаються у власні крила і тісно притискаються один до одного. Температура тіла їх опускається до нуля, і серце б’ється лише 16 ударів на хвилину — маленька тваринка завмирає, чекаючи весни.
    У деяких випадках кажани користуються звуками, чутними для людини: одні з них пронизливо пищать, інші можуть цокати, як годинник. А зазвичай на своїй території ці тваринки передають один одному складні музичні повідомлення: про свій статус у гурті, власні кордони, небезпеку. Особливі серенади співають кажани й своїм коханим. І добре, що все це — у нечутних для людських вух ультразвукових частотах. Інакше, потрапивши у гості до колонії кажанів, нам би здалося, що навколо ревуть мотори тисячі літаків.
    Кажани дуже охайні створіння: вони раз на день купаються у воді, годинами себе вилизують, а якщо до їхнього гурту залітає якийсь забрьоха, можуть його й вигнати. 
    Понад 300 видів рослин опилюють саме кажани. А ліси Західної Африки виростають здебільшого з насіння, яке розсіюють ці тваринки.
    Подивись пізнавальні відео про кажанів:




понеділок, 8 квітня 2024 р.

Навіщо ми чхаємо?


    Наш рот і ніс — це ідеальні ворота для мікробів, щоб потрапити всередину з повітрям, яким ми дихаємо. Віруси мріють пробратися у клітини, з яких складається внутрішня оболонка носа.
    Але раніше вони потрапляють у липкий шар слизу, що виробляють клітини слизової оболонки носа. Слиз робить внутрішню поверхню носа гладкою, а крихітні волоски рухаються й «вимітають» мікробів, пил, пилок рослин та інше сміття.
    Коли ти сякаєшся, мікроби виходять зі слизом. Виявляється, ця не дуже красива процедура — відмінний спосіб позбутися дрібних загарбників. Кашель — також захисний засіб. Він за допомогою потоку повітря допомагає очистити горло.
    Якщо ж ми випадково проковтнемо слиз із мікробами, їх уб’є кислий шлунковий сік.

А якщо ніс закладений?
    Це означає, що ми опинилися під сильною мікробною атакою. Клітини всередині носа намагаються захистити нас, виділяючи більше слизу, ніж зазвичай. Тому й починається нежить. А набряки — це місця, де наші імунні клітини борються з інфекцією.
    Ми хворіємо, коли вірусу вдається пробратися крізь шар слизу й заразити клітини. Тоді навіть посилене вироблення слизу не допоможе. Віруси вже заволоділи клітинами та змусили їх робити нові віруси, які заражатимуть дедалі більше клітин. Тепер усе залежить від наших захисників.


Чому ми чхаємо?
    У такий спосіб ми позбавляємося «сміття» в носі. Але чхати, не затуляючи рота, небезпечно для оточуючих. Вони можуть вдихнути повітря, забруднене твоїми мікробами, і теж захворіти.
Тому, якщо відчуваєш, що ось-ось чхнеш, прикривай ніс і рот хусткою, серветкою або рукавом одягу. Не чхай у руку — мікроби залишаться на долоні та можуть потім потрапити на все, до чого ти торкнешся.



понеділок, 1 квітня 2024 р.

Пернаті диваки


 «Чечітка» дзьобом.

    Лелека – болотяний птах, прозваний у народі жабоїдом. Його величезне гніздо видно здалеку – на дереві чи стовпі, на високій вежі або хаті.
    У цих птахів майже нема голосу – глухий і негучний, він лунає рідко. А от клацати дзьобом вони люблять: то голосно, то стиха, то «кулеметними чергами», то поодинокими «пострілами».
    Нерідко можна побачити, як лелека, стоячи у гнізді й відкинувши голову назад, аж на спину, «вибиває чечітку», постукуючи наддзьобком по піддзьобку. Дзвінкий звук відлунює далеко навколо. Це тому, що птах втягує язик у гортань, вивільняючи порожнину рота для кращого резонансного ефекту.
    Навіть малі лелеченята пробують клацати дзьобами.  Та марно – їхні «клацали» ще надто м’які, отож звук виходить зовсім тихий. Зате вони пищать і нявчать не згірш за кошенят!


Хто бекає? Бекас!


    Примітна ознака бекаса – довгий, прямий і гострий дзьоб. Живе на болотах, вологих луках, берегах річок та озер з м’яким ґрунтом, який він свердлить дзьобом у пошуках їжі – черв’яків, комах, дрібних молюсків, тонкостінних мушель. Добре бігає, швидко літає, може плавати і навіть пірнати.
    У народі його прозвали «баранчиком» - за характерні тонкі звуки, схожі на бекання, які він видає під час токування. Бекас-самець здіймається високо в небо, а потім, склавши крила й розпушивши хвіст, грудкою падає вниз. Під натиском повітря пір’я хвоста починає вібрувати – от і чується безперервне  бекання молодого баранчика.
    Самки у відповідь подають закличний голос. А бекас, пробекавши отак хвостом, сідає на кущ або купину поблизу і вигукує «така-таку!». Мовляв, бач, який я співець-молодець!



Що за птах в очереті дерчить?
   
    Цього птаха всі знають, але мало хто бачив, адже він дуже обережний! Зате  почути його  може кожен охочий – деркач галасливий, та й голос має гучний і різкий, який не сплутати ні з чиїм іншим.
    Ці скрипучі й голосні вигуки «ге-ге» або «дерг-дерг».  крикнувши отак двічі в очереті, птах на мить замовкає, ніби прислухається, а потім скрикує знову.
    Особливо часто чути його наприкінці весни, коли настає шлюбний період.
    Іноді деркач так захоплюється своїм співом, що втрачає пильність. І тоді до нього можна підійти зовсім близько. 

   

понеділок, 25 березня 2024 р.

Зворушливі книги Кейт ДіКамілло

    25 березня святкує день народження американська письменниця Кейт ДіКамілло. Її книги  вже стали дитячою класикою. Кейт ДіКамілло – одна з найкращих сучасних казкарок світу, яка порушує у своїх книгах дуже серйозні та часом недитячі питання. Її книги отримали всесвітнє визнання та принесли їй безліч нагород, поміж інших і золоту медаль Всеамериканського товариства «Вибір батьків» та «Медаль Ньюбері» за особливий внесок у дитячу літературу.


четвер, 21 березня 2024 р.

Чому вода потребує охорони?


    Усе живе на нашій планеті містить воду. Та й сама планета Земля більш ніж наполовину вкрита водою Світового океану. Людина так само на 70% складається з води.
    У далекі доісторичні часи, коли наша планета ще формувалася, життя на ній існувало тільки в океанах. Минали тисячоліття, перш ніж деякі морські мешканці наважилися вибратися на суходіл. Ой, як же їм бракувало води! З часом тварини почали звикати до нового середовища, а їхній організм перебудувався так, щоб втрачати якомога менше води.


    Чи знаєш ти, що більша частина організму людини – це вода? Якщо твоя маса 30 кг, то з них вода складає 18 кг, тобто в тобі – три відра води! У дитячому організмі води більше, ніж у дорослому. Саме тому для росту і поділу клітин твого організму обов’язково треба пити воду.
    Якщо ти вживаєш достатньо води і мікроелементів, твій мозок працює краще.Кмітливість і здатність до навчання залежать від споживаної води. Не зловживай «кольоровою» водою з хімікатами. Вживай компоти із сухофруктів, трав’яні чаї, ягідні морси. Але пам’ятай: звичайна питна вода найкорисніша, вона забезпечує здоровий ріст і активний розвиток твого організму.


    Коли ти бігаєш на вулиці, активно рухаєшся на уроках фізкультури або займаєшся спортом, потреба у воді збільшується. Мама знає про це і дає тобі на прогулянку або у спортшколу пляшечку води.
    Як ти гадаєш, чи можна вимити гору брудного посуду у склянці води? Звичайно, ні! Але якщо ти мало п’єш, то чиниш саме так. Вода очищає твій організм не лише зовні, але й зсередини.
    У спекотну пору року пий більше води, ніж зазвичай. Зневоднення організму небезпечне для здоров’я кожного, особливо – для дітей.

    Скільки води тобі потрібно на день?
    Це легко визначити. Дітям необхідно вживати 100 г води на 1 кг маси. Якщо твоя маса 20 кг, тобі потрібно 2 000 г води. В одній склянці 200 г води. Тобто тобі треба випити за день 10 склянок води!
    Прісна вода необхідна людині для життя, в той час як 97 % води на Землі становить солона вода. Більшість прісної води зосереджена у айсбергах, льодовиках і сніжних вершинах. Використовувати її незручно, а доступ до неї обмежений. Вода річок та озер і підземні запаси води становлять лише 0,5 % усієї води на Землі.
    Вода потрібна нам кожного дня - ми використовуємо її для пиття, приготування їжі, миття, охолодження, нагрівання й майже на кожному етапі виробництва товарів.
    Без води в природі неможливе життя. Найбільше дерево і найменша тваринка, пташка і комашка, тварина й людина не можуть обійтися без неї.
    Кожен з нас може робити прості кроки для бережливого ставлення до води та тим самим зберегти наші водні ресурси.
    Перевір себе, що ти знаєш про воду, зігравши у гру «Вода. Так чи ні?»:

четвер, 14 березня 2024 р.

Книга на захисті дитячої душі… (До 55-річчя від дня народження дитячої письменниці Лариси Ніцой)


     17 березня святкує день народження письменниця Лариса Ніцой, авторка двох десятків книг для дітей. Пише Лариса Ніцой про звірят, ніби про людей. Вони в неї розмовляють, як люди, живуть, одягаються, катаються на ковзанах чи граються в комп’ютері, як люди. ЇЇ казки і повісті повні доброти, милосердя, часто вони веселі, і всі закінчуються щасливо.

середу, 6 березня 2024 р.

Капелюхи. Вивчаємо англійську


    Капелюхи носять для захисту від яскравого сонця або мокрого снігу, по урочистим випадкам, для тепла або в якості модного аксесуара.
    Вивчайте їх різновиди   англійською з малюком, дивлячись цікаві відео, та перевірте знання зігравши у мовну гру  «Англійська мова для дітей. Капелюх (Hats)»:



середу, 28 лютого 2024 р.

Світ Джуді Муді


    Меґан МакДоналд народилася 28 лютого 1959 року в Піттсбурзі (штат Пенсільванія, США). Була наймолодшою із п’яти сестер, які і надихали її на написання книг.
    Перше оповідання Меґан написала про точилку для олівців. Його надрукували, коли вона була у п’ятому класі.
    Навчалася в університеті Піттсбурга. Ставши дипломованим спеціалістом, Меґан кілька років пропрацювала бібліотекарем у бібліотеці Карнеґі у Піттсбурзі, Громадській бібліотеці Міннеаполіса, Меморіальній бібліотеці Адамса. Згодом присвятила себе письменництву.


    Перша книга письменниці  «Це дійсно будинок рака-самітника?» («This a House for Hermit Crab»), у 1991 році отримала відразу дві літературні премії. Успіх надихнув автора на нові творчі звершення.
    Нині перу Меґан МакДоналд належить вже більше сорока книг, які перекладені на більш ніж 20 мов світу і за які авторка отримала не одну міжнародну літературну премію.


    Але перш за все її знають, як авторку книг про пригоди рудоволосої дівчинки Джуді Муді (Moody - означає мінливий у настрої) та її молодшого братика Стінка. Перша повість вийшла друком в США ще 2000 року. Відтоді кумедну дівчинку полюбили мільйони дітей по всьому світу.
    Невгамовна фантазія, оптимізм та енергія Джуді Муді  підкорили серця мільйонів юних читачів. Вона постійно потрапляє в кумедні халепи, але незмінно знаходить вихід з будь-якої ситуації. У всіх пригодах дівчинку супроводжують друзі - Рокі, Френк і малюк Стінк (брат Джуді), якому нерідко дістається від сестри, але він не в образі. 
    Учасниця конкурсу «Лідер читання 2022» Яковищенко Анастасія, м. Чернігів, 10 років запрошує тебе до знайомства з серією книг Меґан МакДональд про Джуді Муді.


    Меґан МакДоналд «Джуді Муді». Книга 1 (повна книга)








середу, 21 лютого 2024 р.

Граємо, рідну мову вивчаємо


    Буває, приїдеш на екскурсію в іншу область, а там люди так дивно говорять – нічогісінько не зрозуміло! Якою ж мовою вони спілкуються? Виявляється, це теж українська, просто її місцева говірка. А вухові так незвично через діалектизми – слова, що вживаються в певних регіонах країни, діалектизми бувають дуже гарними, а інколи й страшенно кумедними.
    А чи вгадаєш ти значення діалектизмів? Можливо, котрісь побутують у твоєму регіоні? Чимало з цих слів можна почути на заході України, приміром у Львові.


понеділок, 19 лютого 2024 р.

Золотий непокірний тризуб



     19 лютого  в Україні відзначають День Державного герба України.Знак тризуба й жовто-блакитні кольори українці вибрали не випадково. Ще у прадавні часи, коли люди жили племенами та родами, кожна громада мала власний символ, тотем: зображення звірів, рослин.


    Знак тризуба вже понад тисячу років тому шанувався не тільки, як символ племені, а й як магічний знак, оберіг.
    У Київській Русі тризуб означав князівську владу. Його карбували на монетах, ставили на міждержавних угодах тих часів. Тризуби є на цегляних плитках будівель у Києві, на стінах церков, замків, палаців, зброї, посуді. Виконані у бронзі та сріблі, тризуби прикрашали пояси дружинників княжого війська, їх зброю та знамена.


    Тризуб як власний герб на монетах карбував давній правитель Руської землі князь Володимир. До нашого часу дійшли перші руські монети зі срібла та золота – так звані срібники та златники з чітким зображенням тризуба. Цей геральдичний знак трактується і як зображення сокола в польоті, і як знак триєдиного Бога. Середній промінь тризуба також можна подати як проростаюче житнє зерно або древній знак магічного яйця-райця, котре, згідно з давніми віруваннями та легендами, послужило, основою світу…


    Тому цілком виправдано, що після здобуття Україною незалежності, тисячолітній тризуб знову став її державним символом.


четвер, 15 лютого 2024 р.

Україно, твоя сила в єднанні!

 


16 лютого Україна відзначає День єднання. Його президент України Володимир Зеленський заснував 16 лютого 2022 року на тлі попереджень про можливу війну. 

    Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання.


Україна – єдина країна!
Україна – це сила!
Україна – це наші солдати,
Які пішли воювати.

Єдність – це наші волонтери,
Які дістануть усе що треба.
Єдність це наші сапери,
Які розміновують міста і села.

Єдність – це вся Україна,
Яка не стоїть на колінах.
Перемогу наближає,
І ніхто нас не здолає.

Єдність до перемоги нас веде
Єдність ворога порве
Із руїн підніме Україну,
Прокладе нам шлях до миру.