Маленька пташка з великим серцем — вільшанка

     Хочеш побачити вільшанку? Тоді візьми лопату і вирушай разом із батьками до саду. Поки ти копатимеш землю, десь між гілками може тихенько спостерігати маленька пташка — вільшанка. Вона уважно дивитиметься, чи не з’явився у свіжій землі черв’ячок.

     Та навіть помітивши здобич, пташка не поспішає на землю. Вільшанка дуже обережна, тому спочатку переконається, що навколо безпечно.

     Привабити її можна й до годівнички. Особливо полюбляє ця пташка вівсяні пластівці.

 Пісня з «рипом»

    Ще в лютому в лісі або в зарослому парку можна почути мелодійну пісню вільшанки — родички солов’я. Самці, які першими повертаються з теплих країв, своїм співом позначають зайняту територію.
    Найголосніше вони співають тоді, коли повертаються самочки — так птахи намагаються привернути їхню увагу.
    Пісня вільшанки дуже цікава: починається вона звуками, схожими на скрип незмащеного воза, а закінчується дзвінкими мелодійними нотами.
    Особливо красиво співає вільшанка, сидячі на маківці дерева, відразу ж після сходу чи заходу сонця, «на зорях»  - звідси й друга назва цього птаха – зорянка.

Що їсть вільшанка

    Улюблена їжа цієї пташки — черв’яки.
    Та її раціон значно ширший. Вільшанка також поїдає: жуків, павуків, молюсків, дрібне насіння, ягоди.

Співоча парочка

    Самець вільшанки дуже гарно залицяється до своєї обраниці. Він приносить їй різні пташині ласощі, і вони разом їх поїдають.
    Навесні самочка починає будувати гніздо. Воно може бути:просто на землі, у кущах, під корінням дерева, або під каменем. Своє житло пташка вистилає сухими травинками, мохом, кінськими волосинами, а іноді навіть м’якою козячою вовною.

 Хто в яйці сидить?

    Вільшанка висиджує свої світло-рожеві яйця з іржаво-бурими цяточками. Іноді серед них може опинитися й «підкидьок» — яйце зозулі.
    Навіть коли з такого яйця вилуплюється велике зозуленя, пташка не покидає його. Вона продовжує піклуватися і годувати малого ненажеру.

 

Добросердна пташка

      Природа наділила малу пташину добрим серцем: побачить чуже пташеня, що пищить у гнізді голодне, — нагодує, ще й під свою опіку візьме, якщо те — сирота. Зустрінеться з хворою чи слабкою птахою — нагодує і її, для вільшанки «чужої біди не буває», допомагає, як може.