Таємниці українських літер

     Український алфавіт формувався на основі старослов’янського письма. У нашій сучасній абетці 33 літери. І там повно особливостей.

     Буква А - перша не лише в українській абетці. У більшості алфавіту світу послідовність називання букв починається саме з А. Дивовижно: хоча звук [a] завжди був властивий українській мові, та в ній майже немає власне українських слів, які він починає. Крім авжеж, але й ах, решта слів на А іншомовного походження.

   Букву Ґ вперше додали до алфавіту ще 1619 року. Проте вже у 1933 році її було вилучено. А все тому, що в радянські часи українську мову максимально наближали до російської, а всі несхожості й особливості рубали під корінь. Після відновлення Україною незалежності літера Ґ повернулася до нашої абетки.

    Літера Ї – тринадцята в абетці. Особлива, бо такої немає ніде більше. Зрештою, без ї не буде слів «Україна» та «Київ». Для українців вона символ унікальності.

   Буква О – єдина літера в історії писемності, зовнішній вигляд якої не змінювався від народження. Вона є в усіх кириличних абетках (і в більшості некириличних теж).

   Важливо, що [ч] в українській літературній вимові твердий. Ні, ви не зрозуміли, він реально твердий. Дуже твердий. Твердіше не придумаєш. Це означає часто, а не чясто, чешеш, не чєшеш, чути, а не чюти.

   В українській мові найбільш уживаної є літера П. На цю літеру розпочинається 34303 слова.

     Найменш уживаною в українській абетці є літера Ф. На цю літеру існує лише 2737 слів.
    Кожна літера в абетці потрібна й важлива, навіть якщо це ь, що не позначає окремого звука, чи ї, яка передає поєднання двох звуків. «Найкрутіших» літер не існує, адже кожна має власну історію, своє призначення й досконалу форму.